Поступово ми наближаємося до зими: дні стають коротшими, ночі довшими та і холод поступово починає переважати тепло. Вже у шортах не походиш, а починаєте витягувати куртки і одягати шапки на вуха.

Осінь мине, а там і не за горами свята і так минає Наше з Вами життя. Та не все так погано зараз як здається. Картоплю викопали, якщо ще не привезли додому, то скоро це зробите.

Що залишилося? Хіба що гриби збирати, яких зараз навалом, і горіхи. Так як перші я вже назбирав, сьогодні зранку вирішив піти і набирати других. 🙂

Як саме Я це робив читайте далі.

Горіхи – це і вітаміни, і до куті можна дати чи скажімо до печива, тому їх треба мати завжди під рукою. Не підеш же ти зимою, коли попит на них шалений їх купляти. Звісно Ви це можете зробити, але ціни то продавці ставлять високі. Вони також не з … ліплені. 🙂

Висновок: треба горіхи мати свої, а саме взяти, не полінуватися, назбирати і посушити. Тоді будете сидіти в хаті і хіба що усміхатися і казати: «Я горіхи маю, а Ви собі купляйте».

Якщо ще і багато назбираєте, то можна і непогано заробити.

Я вирішив назбирати, щоб потім не довелося викладати гроші ще і на них. 🙂

Є біля мене один такий сад, де ростуть багато горіхів. На перший погляд нічого такого неординарного, але це тільки на перший погляд. Насправді і людей, що їх збирають є також багато. Якщо довго спати, Вам може і нічого не перепасти.

Так як горіхів цього року є набагато менше чим минулого, то і треба ще й встигнути позбирати їх. 🙂

Не дарма кажуть, якщо не має урожаю картоплі, то і на горіхи не варто сподіватися. Зате грибів хоч відбавляй.

Отже, звечора Я собі накрутив годинник на пів сьомої ранку і таким чином Я мав прийти в сад першим. Ще плюс вітер вночі був шалений, тому горіхів по ідеї мало бути багато.

Так воно і було. У сад я прийшов, коли почало розвиднюватися, правда горіхів на землі ще не зовсім було помітно. Людей окрім мене більше не було, тому мені пощастило.

Коли вже надворі стало зовсім світло, отоді почалося найвеселіше: горіхів було багато і Вашому автору тільки треба було їх позбирати.

Збираю Я збираю аж раптом чую хтось іде, звісно Я подумав ніби це людина, а це був пес, який побіг за місцевим котом. 🙂

Не подумайте, що люди не прийшли, вони були, але коли я вже йшов додому, бо все ж на роботу збиратися потрібно.

Горіхів я назбирав багато і був задоволений, єдиний мінус це те, що замерз, але чай мене згодом зігрів.

Отак Я збирав горіхи. Треба буде ще раз повторити подібне, поки вони ще є.

Автор статті: Vorobus.