Сьогодні у Вашого автора був вихідний день, звісно що я собі трошка поспав, бо і так не досипаю, а проснувшись традиційно пішов митися. Аж тут побачив, що брудного одягу назбиралося вже стільки, що пора вже і запустити пральну машинку, нехай собі пере. 🙂

Так я і зробив. Взяв два кілограма порошку, закинув одяг, увімкнув десяту програму і далі миюся. Нічого надзвичайного на перший погляд не було, аж поки машинка не почала робити полоскання.

Справа у тому, що пралка підключена під умивальник на стік води і от коли вона почала вже випускати воду, то несподівано вода фууууууууууур і вся не потекла у каналізацію, а в умивальник.

От халепа, добре, що хоч через верх вона не пішла. А то мав би я вихідний «веселий». Що я роблю? Беру ту штуковину, що пробиває, не знаю як вона називається, і давай старим методом чистити той умивальник. Раз, другий, третій, нічого, хіба що по чуть-чуть вода почала спадати. Це не діло, треба раз нормально зробити, ніж 50 разів потім тією штуковиною пробивати.

Коли ж вже пральна машина завершила своє прання, пан Воробус вдягнувся у старий одяг, підкотив рукави і давай поліз чистити сифон.

Почав я з того, що спочатку відкрутив тюльпан, і таким чином добрався я до згадуваного предмету на букву «с». Знімаю його і починаю по запчастинах відкручувати.

Ви би бачили, що там було всередині. Як кажуть, а там…. Ні, не лупа, а стільки бруду, що була лише маленька дирочка для того, щоб вода стікала. А сморід такий звідти «вдарив», що Вашому автору прийшлося вмикати вентилятор і у якнайшвидший термін шукати дезодорант, бо можна було впасти.

Побризгав я дезодорантом і пішов перекурити, нехай провітриться. Через деякий час вже більш менш можна було до того сифона приступити, щоб звісно ж почистити.

І що ви думаєте? Цілу годину я з ним возився, то бруд, то якесь волосся, то якісь шнурки, короче кажучи голова спухла.

Та що би там не було, назад таким самим не закрутиш, треба чистити.

Беру я тазік води, і кожну розкручену частину сифона давай детально промивати. Потім все виглядало як новеньке.

Отак я чистив забитий умивальник. Звісно ж це може зробити наймана людина, але навіщо якщо гроші можна зекономити, а згодом якщо прийдеться можна ще комусь допомогти.

Висновок я для себе зробив – краще хоч один раз на пів року зробити планову профілактику, чим чекати поки вода вже через верх не буде йти. 🙂

P.S. Як називається та штуковина, нагадайте хто знає? 😀

Автор статті: Vorobus.