20.06.2014 р. 
Давненько на блозі Воробуса не було публікацій на тему: «Проблеми молоді». У чергових публікаціях цю проблему спробуємо виправити, адже стосунки між хлопцями та дівчатами були актуальними завжди.
От часто автору блогу задають питання на кшталт, а чому біля дівчата крутяться освічені, мудрі хлопці, а вони обирають різних тюфіків, гопників, зануд і так далі.
Відповісти на це запитання дуже важко, тому що на то вони і є дівчата. Якби ми їх розуміли з першого разу, то жити було би не цікаво. А так…
Читати далі...
На який тип хлопців ведуться дівчата. Частина перша
Давненько на блозі Воробуса не було публікацій на тему: «Проблеми молоді». У чергових публікаціях цю проблему спробуємо виправити, адже стосунки між хлопцями та дівчатами були актуальними завжди.
От часто автору блогу задають питання на кшталт, а чому біля дівчата крутяться освічені, мудрі хлопці, а вони обирають різних тюфіків, гопників, зануд і так далі.
Відповісти на це запитання дуже важко, тому що на то вони і є дівчата. Якби ми їх розуміли з першого разу, то жити було би не цікаво. А так…
Читати далі...
Давненько своїми публікаціями не радував нас постійний читач блогу Воробуса та віднедавна й автор публікацій – пан Омелько Косопизд.
Свого часу цей пан обіцяв розповісти про «пляшковий» бізнес, але після того як він пішов їх здавати він десь зник. Не було його довго і ось знову він з’явився, на цей раз в Косопизда є мрія до якої він прагне.
Що це за мрія, чи вдасться її втілити в життя та багато іншого читайте далі у домислах пана.
Сьогодні надворі 9 червня, понеділок, а це означає, що поступово завершуються тривалі вихідні, які здавалося лише нещодавно розпочалися.
Та, нічого не поробиш, таке вже життя. Попереду новий робочий тиждень, а за ним нові вихідні.
Сумувати не будемо, а будемо оновлювати наш ресурс. Тобто за читачів це зробить, як завжди, ваш покірний автор – Воробус.
Чергове запитання прийшло до нас в рубрику "Запитай у Воробуса".
На цей раз до нас написала людина, яка назвала себе Роман.
Нещодавно прочитав в інтернеті, що громадська організація « Тут і тепер» запропонувала свій проект «Алея Героїв», в рамках якого у Львові на вул. Стрийській посадять 111 дерев на честь кожного із загиблих під час революційних подій на Майдані та на Сході України.
Блог Воробуса вирішив зв'язатися із одним з ініціаторів проекту паном Ігорем щоб дізнатися більше про проект - «Алея Героїв».
Добрий вечір! З Вами знову Омелько Косопизд.
Давненько я не потрапляв на сторінки блогу Воробуса. Чому так? Все просто, я потрапив у творчий застій після статті на тему - Френдзони.
Буквально кілька днів тому назад Воробус опублікував статтю на тему впевненості людей.
Мова тоді йшла про хлопчину, який дуже сором’язливий, ні з ким не розмовляє і так далі.
Знав би тоді автор блогу, що через два дня у мене почнуться чимось схожі психологічні проблеми. Чого Воробус так боявся знову ж таки сталося.
Довгого вступу робити не буду, а скажу просто – у мене вкотре почалася депресія.
Є в мене один колега, ім’я називати з етично-моральних норм не буду, який дуже сором’язливий. Він коли десь з нами не їде в подорожі вічно мовчить.
Ми деколи буваємо жартуємо на кшталт, а ти що хіба був з нами, тебе ніхто не бачив. Такий собі сірий кардинал.
Скільки разів Воробус не пробував його розвеселити, мені цього не вдалося. Методи також різні застосовував, але все марно.
Майже через чотири місяці відбулася чергова зустріч львівських блогерів у форматі 2+1.
Хто уважно слідкує за новинами на блозі Воробуса, той знає, що в цій зустрічі беруть участь такі люди як: автор блогу – Ігор Воробус, вічно лисий PVS та Ольга Врублевська.
Про дівчину не можу нічого сказати, бо щось сьогодні вона була дуже задумана. :D
Отже, після минулого візиту до Володьки, настала черга завітати й у гніздечко до Воробуса.
Пам’ятаю на цю тему хотів написати вже давно, але ніяк не міг зібратися із думками. І ось таки сьогодні думки прилізли в голову.
А допоміг в написанні якби ви подумали хто? Не повірите – івано-франківський Zars. І така чудасія трапляється.
Діло було так. Приїхав Воробус в Івано-Франківськ, зробив свої справи та й пішов гуляти містом.
Дощ падав ще той, але раптом біля готелю «Надія» ваш покірний автор побачив читача нашого блогу – пана Зарса.