4.04.2011 р. 
Вчора вашому автору довелося побувати у підземеллі Львова, а саме у галереї «Равлик», яка знаходиться за адресою м. Львів, проспект Свободи, 15.
Як ми там були, що побачили цікавого, чи з’явився нам привид монаха читайте далі.
Читати далі...
Як я лазив у підземелля
Вчора вашому автору довелося побувати у підземеллі Львова, а саме у галереї «Равлик», яка знаходиться за адресою м. Львів, проспект Свободи, 15.
Як ми там були, що побачили цікавого, чи з’явився нам привид монаха читайте далі.
Читати далі...
Вчора ваш автор на ніч вирішив переглянути якийсь фільм.
Глядів я на диски, глядів і нарешті вибрав один з них. Це був фільм жахів під назвою «Я плюю на ваші могили».
Що це за фільм, актори, сюжет та інше читайте далі.
Є така одна цікава та весела дитяча книжка – про Альфонса Ціттербаке, німецького хлопчика-невдаху, яку написав Герхард Хольтц-Баумерт. І є в ній оповідання в тему сьогоднішнього дня, про те, як Альфонс жартував на 1 квітня. Можливо, і декому з Вас траплялося так жартувати на день сміху?
Мої вітання користувачам блогу про Львів та інші приколи. З вами говорить Vorobus. :)
Всі одразу ж скажуть, а де стаття? А її сьогодні не буде. Червоний день календаря. :D
Як приємно, коли на вулиці тепло.
Після сурових зимових днів тепла погода повернулася і до нашого міста. Почали з'являтися пташки, вийшло сонечко, дівчата починають ходити у міні-спідничках, сніг потроху зникає. Аж жити хочеться.
Пропоную вашій увазі переглянути фотогалерею, яка має назву: "Весняний Львів".
Сьогодні в гостях у блогу Воробуса - Ярина (більш відома тут під ніком shati) - фотомитець, авторка блогу "Світ фотографій", і просто гарна дівчина. Сьогодні вона представляє нам свою галерею фотографій німецького міста Мюнхен. Отож дивіться і насолоджуйтеся.
Популярний журнал "Forbes" любить проводити різноманітні опитування та визначати рейтинги. І хоча представники журналу визнають, що уявлення про красу досить суб'єктивні, тим не менше вони регулярно складають рейтинг найпривабливіших міст у світі, опираючись на думку спеціалістів з архітектури, міського планування та інших сфер.
Сьогодні надворі п’ятниця, всі чекають вихідних і аж не хочеться нічого робити. Тому у цей день я не буду вас обтяжувати проблемами типу: бетмен прилетів у Львів чи чупакабра з’їла бика, а трішки посміємося. Сміх, як відомо, продовжує життя.
Отже, поїхали.
Що робити далі було невідомо, люди то нам сказали як правильно піти. Та самі знаєте, що люди є люди і вони різні. Хтось думає, що право – то ліво, а ліво – то право.
Я далі йду останнім, бо явно не міг собі подумати, що таке з нами відбудеться. Пан П йде попереду і сміється.
Річ у тому, шановні читачі, що кілька років назад я з цим дядьком вже одного разу заблукав і де ви би думали, так саме у смт. Славське.
Свого часу я вже писав про цей поїзд, але так я їхав у ньому вчора навіть не пригадую коли востаннє подібне було. Це була не поїздка додому, а якась вечірка. :)