28.08.2016 р. 
Автор відпочив після подорожі й вже зараз розпочинає серію репортажів про похід Воробуса та компанії у туристичний похід за маршрутом: Осмолода – Грофа – Паренки – Попадя – Осмолода.
Були в горах три дні, тому й поділю свою розповідь на три частини.
Читати далі...
Похід Воробуса та компанії за маршрутом: Осмолода – Грофа – Паренки – Попадя – Осмолода. Частина перша
Автор відпочив після подорожі й вже зараз розпочинає серію репортажів про похід Воробуса та компанії у туристичний похід за маршрутом: Осмолода – Грофа – Паренки – Попадя – Осмолода.
Були в горах три дні, тому й поділю свою розповідь на три частини.
Читати далі...
Воробус не може спокійно сидіти вдома, тому знову ось так взяв і подався подорожувати.
Якраз наступило свято Дня Незалежності нашої країни, а, як відомо, з року в рік у мене є традиція кудись вибиратися в похід саме в цей день.
Пригадую їздили ми в цей день на гору Піп Іван, на Велику та Малу Сивулю… на ті ж озера Аршиці.
Так співпадало, що було багато вихідних. Як десь не поїхати…
Схоже, що черговій мрії таки вдалося збутися, адже ваш покірний автор таки зумів знайти всі озера Аршиці.
Перші три, а це: Забуте, Аршиця та Росохан відвідав ще раніше, а буквально вчора (26 серпня 2016 року) вдалося заскочити ще й на озеро Лужки.
А далі розповім про цікаве місце відпочинку, яке віднедавна з’явилося у Шевченківському гаю.
Знову ж таки, не знав що таке взагалі тут існує якби не недільна прогулянка парком. Йду такий собі аж раптом бачу, що ліворуч від дороги, яка завертає до головного входу посеред лісу збудоване щось таке дуже цікаве.
Хмм, зацікавився, адже новинки – це завжди добре.
Минулих вихідних автор блогу – Ігор Воробус прогулювався парком «Знесіння».
Там окрім місць для відпочинку можна натрапити на старовинну колію, яка колись за часів Австро-Угорської імперії була дуже популярною у нашому місті.
Збудовано її було ще у далекому 1912 році й вона допомагала людям дістатися від Підзамче через Личаків й аж до Винник.
Перепад висот у цьому районі ще той, тому колія була прокладена кругами. За те, які тут можна було побачити краєвиди.
Вихідні тривають, а це означає, що можна не сидіти за набридливими комп’ютерами, а йти десь прогулятися. Погода хороша, нарешті наступило тепло… Зараз мій термометр показує +30 градусів вище нуля.
І найголовніше, нема дощу.
Чи міг би колись Воробус собі представити, що буде так часто ходити в гори? А, до слова, ще у далекому 2010 році я й взагалі не думав, що таке можливе.
Погляди змінилися й вже тепер я з горами на «ти». Мені цікавіше сходити в похід чим поїхати на те ж море, де мене вистачає максимум на три дні.
Проте, ще жодного разу не ходив в походи один на відміну від людей, яких зустрічав по дорозі.
Чому ж вони подорожують наодинці?
У сьогоднішній публікації спробую це з’ясувати.
З 11 по 14 серпня у торговельно-розважальному центрі «Форум» проходила виставка екзотичних тварин. Ігор Воробус не міг пропустити таку подію й після роботи завітав на неї.
Особливого ажіотажу виставка не зібрала. Хоча, на фоні великої кількості людей, яка ходить по ТЦ «Форум» можливо так і не відчувався аншлаг.
Завершую розповідь про гірський похід Ігоря Воробуса та Ореста Гординського за маршрутом: Малий Пустошак – Великий Пустошак – Німецька полонина – Горган-Ілемський.
Після того, як ми цілий день йшли втома відчувалася ще та. Тому, на так званому кемпінгу, на який ми зупинилися трохи нижче поляни Мшана першим ділом що зробили, так це розпалили вогнище та розставили намет.
Продовжую розповідати про свій похід в гори минулого тижня за маршрутом: Малий Пустошак – Великий Пустошак – Німецька полонина – Горган-Ілемський.
Другий день нашого походу видався, мабуть, найважчим, адже пройшли ми з Орестом багато й в кінці дня сил фактично не залишилося.