19.08.2016 р. 
Чи міг би колись Воробус собі представити, що буде так часто ходити в гори? А, до слова, ще у далекому 2010 році я й взагалі не думав, що таке можливе.
Погляди змінилися й вже тепер я з горами на «ти». Мені цікавіше сходити в похід чим поїхати на те ж море, де мене вистачає максимум на три дні.
Проте, ще жодного разу не ходив в походи один на відміну від людей, яких зустрічав по дорозі.
Чому ж вони подорожують наодинці?
У сьогоднішній публікації спробую це з’ясувати.
Читати далі...
Чому люди ходять в гори наодинці?
Чи міг би колись Воробус собі представити, що буде так часто ходити в гори? А, до слова, ще у далекому 2010 році я й взагалі не думав, що таке можливе.
Погляди змінилися й вже тепер я з горами на «ти». Мені цікавіше сходити в похід чим поїхати на те ж море, де мене вистачає максимум на три дні.
Проте, ще жодного разу не ходив в походи один на відміну від людей, яких зустрічав по дорозі.
Чому ж вони подорожують наодинці?
У сьогоднішній публікації спробую це з’ясувати.
Читати далі...
З 11 по 14 серпня у торговельно-розважальному центрі «Форум» проходила виставка екзотичних тварин. Ігор Воробус не міг пропустити таку подію й після роботи завітав на неї.
Особливого ажіотажу виставка не зібрала. Хоча, на фоні великої кількості людей, яка ходить по ТЦ «Форум» можливо так і не відчувався аншлаг.
Завершую розповідь про гірський похід Ігоря Воробуса та Ореста Гординського за маршрутом: Малий Пустошак – Великий Пустошак – Німецька полонина – Горган-Ілемський.
Після того, як ми цілий день йшли втома відчувалася ще та. Тому, на так званому кемпінгу, на який ми зупинилися трохи нижче поляни Мшана першим ділом що зробили, так це розпалили вогнище та розставили намет.
Продовжую розповідати про свій похід в гори минулого тижня за маршрутом: Малий Пустошак – Великий Пустошак – Німецька полонина – Горган-Ілемський.
Другий день нашого походу видався, мабуть, найважчим, адже пройшли ми з Орестом багато й в кінці дня сил фактично не залишилося.
Як ви вже, мабуть, зрозуміли, кілька днів від Воробуса не було публікацій по причині – подорожей. Так, так, автор знову вибрався в гірський похід і, як завжди, без пригод не обійшлося.
Наодинці з природою ми були рівно три дні, тому свою розповідь розділю на три частини.
На цей раз в гори Воробус поїхав з своїм хорошим приятелем – п. Орестом. Ми таки вирішили добити літак і знайти його.
Понеділок день важкий, але не для Воробуса, адже, традиційно, саме з початку нового робочого тижня у мене з’являються нові ідеї для публікацій.
Цього тижня буду старатися менше часу приділяти спортивним темам, а більше зосередимося на темах туризму, благоустрію нашого міста, транспорту тощо.
Тому не гаймо часу, а поїхали…
І знову поговоримо на тему туризму.
Й в найближчій публікації розповім про поточний стан озер Аршиці на яких мені нещодавно довелося побувати.
Точних їх координатів вказувати знову не буду.
Чому? Вже неодноразово пояснював, що люд в нас дикуватий і якщо кудись приходить, то обов’язково за собою не думає прибирати, смітить, а ще й більше – просто знищує природу.
А далі буде пост про те, як нищать природу в Карпатах. І нищить не хто із-за кордону, а самі ж люди, які тут проживають.
Вони й не здогадуються як ця вирубка згодом може вплинути на наше з вами життя. Живий приклад – Закарпаття, де люди після затоплень нарешті зрозуміли суть проблеми.
Минулих вихідних Ігор Воробус з друзями вирішили зробити похід за маршрутом Мислівка – Осмолода.
Завершальний день нашого походу озерами Аршиці видався, мабуть, найлегшим зі всіх днів що ми там перебували.
Хто уважно читає наш блог, ті люди знають, що його автор – Ігор Воробус перейшов на новий рівень розвитку ресурсу.
Справа у тому, що відневдана я почав зніматися у фільмах. Такий собі актор.
Що це означає? Якщо все буде добре, то подорожі в Карпати й не лише будуть завершуватися документальними фільмами.
Принаймні два таких вже вийшло в люди.