19.05.2016 р. 
А на завершення цього дня розповім нашим читачам про те, як вчора Воробус ходив бавитися в таку цікаву інтелектуальну гру як: «Що? Де? Коли?».
Чесно признаюся, в подібній забаві взяв участь вперше в житті, а до цього лише переглядав цю передачу по телевізору.
Як це часто трапляється у нашому з вами житті, все вийшло спонтанно. Йшов додому, раптом колега запропонував піти з ним пограти в цю гру, погодився, а далі вже увійшов в азарт.
Читати далі...
Як Воробус ходив на “Що? Де? Коли?”
А на завершення цього дня розповім нашим читачам про те, як вчора Воробус ходив бавитися в таку цікаву інтелектуальну гру як: «Що? Де? Коли?».
Чесно признаюся, в подібній забаві взяв участь вперше в житті, а до цього лише переглядав цю передачу по телевізору.
Як це часто трапляється у нашому з вами житті, все вийшло спонтанно. Йшов додому, раптом колега запропонував піти з ним пограти в цю гру, погодився, а далі вже увійшов в азарт.
Читати далі...
9 травня ваш покірний автор зробив першу вилазку в гори цього року. Ну, ще на лижі їздив у 2016 році, але це напевно не рахується.
Зимові види відпочинку – це одне, а походи на вершини Карпат – це інше. На цей раз ми вибрали вершину, на яку я планував з’їздити вже давно і її назва – Ключ.
Знаходиться вона в районі водоспаду Кам’янка. Не сказав би що на неї вибиратися аж так важко, але мене зацікавив той факт, що інформації в інтернеті дуже мало, та й фотографії з відео зрештою.
Вихідні тривають, у нашому місті відбувається безліч мистецько-культурних заходів. Тому, вдома сидіти не варто, а треба виходити на вулицю, себе показувати і на других дивитися.
Зокрема, сьогодні вашому автору вдалося побувати у львівському ботанічному саду, що знаходиться на вулиці Черемшини. Там вже, традиційно, зробили день відкритих дверей.
Тема дня - рододендрони – трояндова окраса саду. Людей, як завжди, там можна було побачити багацько як і різноманітні квіти.
Шевченківський гай є одним із тих місць, де люди полюбляють ходити відпочивати.
Особливо це стосується вихідних днів, а також свят, таких як: Великдень, День Матері, Свято Трійці й так далі.
Все це добре, душа радіє, коли бачиш як люди зберігають українські традиції, але одне дуже й дуже велике «але».
І знову поговоримо за справи туристичні. Після того, як вашому автору вдалося відвідати дві вершини неподалік міста Сколе, я склав маршрут, який сміливо можна використовувати щоб поїхати в гори на два дні й що, найцікавіше, їхати далеко то не треба – якихось 100 кілометрів.
Отже, цей похід я назвав: Львів-Сколе-водоспад Кам’янка-г.Ключ-г.Лопата-Сколе-Львів. За два дні його пройти можна і то без особливого напрягу.
Першу частину розповіді про підкорення вершини Ключ я завершив тим, що після тривалого підйому вверх та блукань, нам таки вдалося знайти галявину з монументом де поховано 13-ть січових стрільців, яких було вбито.
Тоді, як пише історія, вночі 28 жовтня 1915 р. у боях першої світової війни російська армія здійснила напад на Січових стрільців, котрі в той час спали.
Ще перед тим, як здійснити свою подорож багато разів переглядав в інтернеті історії інших людей, які також сюди ходили.
Як і обіцяв Воробус у підсумковій статті квітня, в травні місяці розпочну сезон подорожей, а саме гірських походів.
Щоб якось увійти в тонус вирішили компанією збігати на не дуже високу вершину й щоб можна було за день повернутися додому.
Довго думати ми не стали й вирішили на день перемоги, 9 травня підкорити вершину на яку ходить дуже мало людей і її назва – Ключ. Знаходиться вона у Сколе неподалік водоспаду Кам’янка.
Чесно признаюся до останнього сумнівався чи взагалі вартує їхати в гори, адже напередодні падали рясні дощі, синоптики не тішили своїми прогнозами.
Завершився 5-й, масштабний тур конкурсу прогнозистів, а це означає, що настав час підвести підсумки як цього туру, так і вікторини загалом.
Вже зовсім скоро ми дізнаємося ім’я людини, яка отримає приз – три літри пива від автора блогу.
Продовжуємо святкувати Великдень, який в народі ще називають Паскою. Думаю що так триматиме аж до наступних вихідних. Скільки там вже залишилося до них.
А от вже опісля люд потрохи буде повертатися до нормального життя. Поки ще у всіх великодній настрій у наступній публікації Воробус розповість про унікальну пам’ятку, яка знаходиться у Миколаєві.
Чесно сам не знав, що таке взагалі існує якби не мій хороший приятель – Володимир, який нещодавно прогулювався саме цим містом і натрапив на це цікаве місце.
Має воно назву – каплиця-писанка й височіє над містом Миколаїв.
Що це за така каплиця, коли вона буда збудована, як її знайти та багато іншого читайте далі.
Те, що клімат в Україні істотно змінився ні для кого не секрет. Пригадую колись були роки, що в кінці березня випадав такий сніг, що можна було кататися на лижах до місяця травня.
За Буковель взагалі мовчу, там ще в кінці травня хтось таки пробував кататися. Роки минули і тепер вже у квітні місяці було оголошено про те, що лижний сезон завершено.
Всім подякували й на тому розійшлися…