31.12.2018 р. 
Пише і не показує Воробус. Сьогодні надворі 31 грудня, а це означає, що вже незабаром настане Новий, 2019 рік.
Читачі блогу, ловіть чергову порцію філософії. Люблю ж я її писати. До речі, не знаю чи буду писати подібне у Новому році. Можливо знову повернуся до формату простих постів на ту чи іншу тематику.
Читати далі...
Про харчове отруєння, підсумки року та чому треба бути спокійнішим
Пише і не показує Воробус. Сьогодні надворі 31 грудня, а це означає, що вже незабаром настане Новий, 2019 рік.
Читачі блогу, ловіть чергову порцію філософії. Люблю ж я її писати. До речі, не знаю чи буду писати подібне у Новому році. Можливо знову повернуся до формату простих постів на ту чи іншу тематику.
Читати далі...
Завершується 2018 рік – рік півня, тому настав час підводити його підсумки. Розпочнемо з України. Цікавинок було багато, але серед усіх виділив би наступні:
Черговий робочий тиждень розпочався й вже зараз можу сказати, що робити не хочеться нічого. Можу собі уявити що буде наступного, коли минуть обіцяні державою, вихідні.
Хочете філософії? Отримуйте.
Черговий день завершився й на його завершення буде трохи філософії від Воробуса. Вже сьогодні говорив з колегою, то він казав що з нетерпінням очікує на ці пости. У них я пишу щиро й інколи цікаво прочитати чим живу й що роблю.
Черговий день триває й нарешті Ігор Воробус знайшов час порадувати наших читачів новими публікаціями.
Як завжди, у понеділок буде багато філософії. Пороздумувати є над чим.
Черговий день настав і Воробуса знову пробило на філософію. Чому б і ні? Якщо є про що написати, то треба це робити.
Так ось, нарешті наступила зима, яку я так давно чекав. Після веселих теплих днів, на зміну літу прийшла вона: біла, сувора та святкова. Обожнюю цю пору року, коли виходиш на вулицю, а там освіжаюча прохолода.
Вихідні тривають, люди відпочивають від важких трудових буднів, а Воробус працює. Вже як у політичній рекламі себе рекламую.
Жарти жартами, але після паузи у декілька днів автор знову повертається на блог і буде трохи філософії. Люблю побавитися у Діогена чи Сократа.
Багато дослідників та й звичайних шанувальників архітектури переконані, що Святоюрська церква в Дрогобичі є найгарнішим дерев’яним храмом України. І навіть якщо хтось так не вважає, він однаково відзначить дрогобицьку перлину і погодиться з тим, що це справжнє диво, створене генієм українських зодчих і малярів. Поема в дереві – так ще інколи називають церкву святого Юра, внесену до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Так Воробуса «пробило» останнім часом на філософію, що аж мої друзі та колеги по роботі це зауважили. Питаються чи бува зі мною щось не трапилося.
Можу запевнити ніби все нормально, а як буде далі невідомо.
У наступній публікації будемо говорити на досить цікаву тему, яка є актуальною завжди: у будь-яку пору року, день це чи ніч, 1952 чи 2025 рік.
Нещодавно у рубрику «Запитай у Воробуса» прийшов лист від нашої читачки, яка назвала себе Світланою. Дівчина запитала наступне, цитую: «Напиши пост чи варто довіряти людям, бо я останнім часом щось у цьому сумніваюся».