11.09.2016 р. 
У 7-ому турі чемпіонату України з футболу львівські Карпати поїхали грати у футбол в місто Кропивницький до місцевої команди Зірка, яка до матчу з нашою командою мала у своєму активі лише одне очко.
І це явно не те, на що розраховували керівники цього клубу виходячи у лігу найсильніших.
Читати далі...
Коли Карпати переможуть? Або як “леви” в черговий раз програли Зірці (відео)
У 7-ому турі чемпіонату України з футболу львівські Карпати поїхали грати у футбол в місто Кропивницький до місцевої команди Зірка, яка до матчу з нашою командою мала у своєму активі лише одне очко.
І це явно не те, на що розраховували керівники цього клубу виходячи у лігу найсильніших.
Читати далі...
Ось і новий день, нових двадцять чотири години для життя.
День має бути гарним, оскільки в мене на нього багато планів і все має бути чудово! Але, як ви вже напевно помітили, назва публікації “А що далі?”, і логічно що в мене є якесь питання.
Минулої публікації я писав про те, що я починаю новий відрізок життя та буду писати кожен день, так і є!
А завершальною публікацією сьогоднішнього дня буде розповідь про те, як Воробус на території ринку «Південний» натрапив на скульптуру козака.
Чесно скажу скільки разів прогулювався цим ринком, їздив на футбол у зал «Олімп» протягом зими, не бачив що на території «Південного» поставили скульптуру, яка має назву – «Козак Єдність».
Що це за така скульптура, як давно її тут поставили, чи довго її шукав Воробус та багато іншого читайте далі.
Завершився вже традиційний кубок Львівщини з футзалу. На цей раз він проходив у перерві між матчами чемпіонату України, а не перед сезоном.
Пов’язано це з тим, що вже завтра наша національна збірна стартує на чемпіонаті світу, який буде проходити у Колумбії. Будемо сподіватися, що виступлять наші хлопці там вдало.
Минуло трохи більше року від того часу, коли на площі перед церквою святого Юрія було офіційно відкрито пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому.
Щоб там не говорили, а виглядає площа зараз значно краще чим це було колись. А скільки скандалів було, розмов, протестів.
Новий день та нові думки, бо від сьогодні я буду писати кожен день. Це будуть роздуми про щось конкретне та цікаве, принаймні я на це надіюсь.
Існує загальна суспільна думка про те, що нове життя треба починати з якогось значимого дня, з якоїсь дати чи події, як правило це новий рік чи інша подія. Але таке нове починання не завжди є успішним та й чекати особливої дати невигідно.
А далі поговоримо про благоустрій нашого з вами міста, адже ремонти тривають й людям, мабуть, цікаво, а коли ж вони завершаться і який зараз поточний їх стан.
Буквально за два дні Воробус побував на трьох вулицях і ось що я побачив.
Я безумець, моє місце серед мені подібних. Я безумець, я не стримую емоції, не не стримую слова, я вбираю весь кайф від подій. Я безумець, бо мені постійно мало драйву.
І річ не в тім що я веду себе неадекватно, хоча так іноді є, але моя неадекватність не загрожує оточуючим, річ у тім що я наркоман почуттів. Мені кожного разу потрібна нова доза емоцій, нова доза драйву, нова доза адреналіну у крові…
Щоб там не говорили, а всебічно розвиватися також треба. От і сьогодні Ігор Воробус відкрив для себе новий вид спорту, який почали офіційно грати ще в 14 столітті у Франції і його назва – теніс.
До цього неодноразово переглядав матчі за участю провідних тенісистів світу, а от тримати ракетку не приходилося. Ну, хіба що колись грав у пінг-понг. Згодом він мені й допоможе зробити кілька цікавих ударів.
Та, про все по-порядку.
Так Воробусу сподобалася старовинна колія на Знесінні, яка колись сполучала такі райони нашого міста як: Підзамче – Личаків – Винники, що я вирішив поїхати у це містечко біля Львова й серед лісу таки розшукати залишки колії.
Хоча, по розмовах чув ніби у напрямку заводу «Ензим» вона в деякій мірі збереглася.
Як автор блогу шукав колію у Винниках, що з цього вийшло і чи є майбутнє в неї про це й не лише читайте у черговій публікації на блозі.