Чесно скажу, читачі блогу, навіть не думав, що сьогодні, 9 квітня, вашому автору доведеться побувати у такому місті на Західній Україні як - Івано-Франківськ.
Можна сказати, що це місто для мене є майже рідним, адже там бував не раз і завжди мені хочеться сюди повернутися. Чому? А тому що там багато українців, спокійно і просто комфортно.
У «Франику» на мене очікувала зустріч із одним дуже цікавим паном, багато роботи, мокрі ноги, і, звісно, що не обійшлося без моїх прогулянок містом.
Фоторепортаж прийшлося робити в екстремальних умовах, тому що падав проливний дощ, але, таке вже життя. Нарікати на нього аж ніяк не можна.
Читати далі...
4.05.2014 р. 
Скориставшись травневими святами, Воробус та компанія вирішили не гаяти час, а поїхали в Карпати щоб підкоряти все нові та нові вершини.
На цей раз ми піднімалися на гору Парашка, яка розташована у восьми кілометрах від міста Сколе що на Львівщині.
Читати далі...
Погода на вулиці сприятлива, тому нема чого сидіти вдома, а треба йти десь гуляти. Таких місць у Львові то є ой як багато.
Сьогодні Воробус та мої друзі вирішили завітати у парк, що має досить таки цікаву назву – «Горіховий Гай».
Христос Воскрес – Воістину Воскрес!!! Саме такими словами вчора люди віталися один з одним. І це не дивно, адже 20 квітня весь світ святкував велике свято – Воскресіння Господнє.
Звісно, що у багатьох місцях нашого міста люд по-своєму святкував. Хтось гуляв центром нашого міста, хтось вийшов на природу, а хтось, як Воробус, зібрав компанію та пішов у Шевченківський гай.
Кожного року у день Хрестопоклінної неділі у Львові існує традиція проводити на вулицях міста Лева – Хресну ходу. Організовує її Львівська архиєпархія УГКЦ.
Цьогоріч традиціям не було зраджено і тисячі львів’ян та гостей міста долучилися до цієї події.
Якщо ви задасте мені питання, а скільки ж було людей, не зможу відповісти. Чому? Бо їх було дуже багато.
Буквально кілька хвилин тому ваш покірний автор повернувся додому.
Сьогодні, як і обіцяв Воробус, мені довелося взяти участь із ще тисячами людей у Хресній ході, що протягом чотирьох годин проходила нашим містом.
Вражень залишилося дуже багато. Навіть не думав, що таки зможу пройти весь запланований маршрут, а це від церкви святого Михайла і до церкви Святого Юрія.
Ситуація в нашій країні і надалі залишається напруженою.
Після того як фактично Україна залишилася без АР Крим, залишається невідомим, а чи зможе наша країна захистити і решту своєї території.
Вже неодноразово було чути заклики відійти до Росії з таких міст як Херсон, Луганськ, Донецьк. Якщо діюча влада буде мовчати і не реагувати, то все може бути.
Агресор не зупиниться ні перед чим.
Воробус обіцяв що буде писати про різні види спорту, обіцянки таки дотримався. А то все футбол, футзал, є й інші види спорту. Наприклад, той же баскетбол чого вартує.
Планував сходити на гру львівської команди вже давно, але все ніяк не випадала така нагода.
І ось, сьогодні, 17 березня вашому автору довелося побувати на матчі баскетбольної суперліги у якому наша «Політехніка-Галичина» приймала гостей із Черкас – команду «Черкаські Мавпи».
15 березня Воробус та компанія побували на курорті Буковель, де ще з 10 березня розпочався оксамитовий сезон (сезон великих знижок).
Денний абонемент коштує лише 150 гривень, а прокат лиж від 40 гривень. Не дорого, якщо порівнювати з тим же дорогим сезоном.
Але, схоже таки автор блогу вже завершив сезон. Вчора стан трас бажав бути кращим і якщо не буде холодної погоди, то до травня явно ніхто катати не буде. Плюс до того всього, почав падати дощ, який явно не любить жити в спокої з снігом.
Як відомо, вчора у нашому місті відбулася неординарна подія.
Справа у тому, що близько обіду близько п’яти тисяч людей зібралося навпроти Ратуші (площа Ринок) щоб разом виконати головну пісню України – національний гімн.
Робили це люди не з проста. Захід був присвячений 149-й річниці з дня першого звучання гімну України, яке відбулося на Шевченківському вечорі у Варшаві ще в далекому 1865 році.