Незважаючи на вірус корони, корови чи як там його ще називають, жити треба далі. Після серії публікацій про головну світову тему, на черзі пости на розважальну тематику.
Читати далі...
Гданськ. Частина друга (фото)
Незважаючи на вірус корони, корови чи як там його ще називають, жити треба далі. Після серії публікацій про головну світову тему, на черзі пости на розважальну тематику.
Читати далі...

25.03.2020 р.
Під час карантину треба чимось себе зайняти, а це для вашого автора нагода порадувати читачів цього блогу новими публікаціями. Тем у мене назбиралося вдосталь, тому настав час їх розкрити.
Продовжуємо відкривати Україну. Цього разу познайомлю вас із симпатичним містечком на Франківщині – Городенкою. За повних 30 із гаком років мене ще туди не заносило. Але, але і ще раз але.
Минулого вікенду вашому автору вдалося відвідати класне місто на Закарпатті. Як мені колись казав один мій приятель, цитую: «Ігоре, треба відкривати Україну». Не можу сказати, що я не катаюся теренами нашої держави. Навпаки, останнім часом багато подорожую саме рідною.
Продовжуємо віртуально перебувати у польському місті Познань.
Воробус і на далі подорожує і скажу більше – планую багато подорожувати і у 2020 році. Всіх секретів відкривати не буду, але якщо все вдасться, то відвідаю цікаві, нові для себе країни.
Вчора ваш покірний писав про те, як вдалося відкрити сезон у Буковелі. Писав я багато, але читати - це одне, а бачити – це зовсім інше.
Кілька днів тому вашому автору вдалося відкрити для себе нову країну, в якій раніше не бував. Її назва – Білорусь, а вдалося мені побувати у столиці Мінську та Бресті.
Розповідати про Пікуй – це одне, а ось бачити його наживо – це інше. Треба йти в гори аби відчути ці пригоди, драйв, небезпеку, радість підкорення вершини й неймовірні краєвиди, які вимальовуються звідти.
Сьогодні, 27 вересня, п’ятниця, останній день робочого тижня. Здається нічого надзвичайного нема. Проте, день цей не простий, адже саме в один із останніх днів вересня відзначається свято – День Туризму.