Мало хто наважується поїхати у подорож в це місто. А все тому, що тут 26 квітня 1986 року відбулася масштабна катастрофа, яка забрала життя не однієї людини, а ще багато буде мучитися від її наслідків не одну сотню років.

Думаю, читачі здогадалися, що мова сьогодні піде про Чорнобильську зону в якій нещодавно вдалося побувати нашому спеціальному кореспонденту – п. Вертоліту.

– Привіт, Олеже, отже як ви наважилися поїхати у Чорнобиль. Там ж радіація, не боялися набратися???

Доброго дня, Воробусе, наважитись було просто, зважаючи на те що я вже декілька років планував цю поїздку а цього року нарешті зібрався. Ми живемо один раз і треба прожити життя так, щоб потім не було прикро.

Радіації там вже нема в тому об’ємі яка була. Вона проникає під землю на 5-ть сантиметрів за рік. За таку от поїздку можна отримати річну дозу опромінення – це максимум. В будинках рівень радіації менший чим в нас в центрі. Тим більше трохи радіації корисно.

– Як ви туди добиралися, скільки часу це зайняло, ціна питання?

Їхали ми автобусом на 15-ть чоловік, дорога тривала всю ніч, потім день ми їздили по “Зоні” і ввечері поїхали у Львів. Ціна питання 1290 грн + витрати на їжу.

– Розкажіть про те які у вас були перші враження, чим живе зараз місто, куди вас водили і так далі?

Перше враження – чудове. Я побачив як природа забирає своє відвойовуючи простір в людини і не страшна їй радіація. Місто зараз не живе, а поглинається лісами і тваринами які чудово себе там почувають.

Водили нас багато де: були ми в 30 -ти кілометровій зоні в селах, які лишились; в селах в яких стояла одна хата, були ми в містах Чорнобиль та Припять; біля 4-ого реактора, кормили легендарних сомів; гуляли по Припяті; побували також на недобудованих охолоджуючих установках для майбутнього 5-ого реактора . Загалом планувалось 8 реакторів.

4- ий реактор біля якого гарно фонить бачили, адже були на відстані 1 км від нього, також бачили саркоф, який, наскільки зрозумів, вже майже готовий.

– Існує думка що в Чорнобилі можна побачити двоголову рибу, величезні гриби, цікавих звірів як було у вас з цим?

Нічого такого ми не бачили окрім диких оленів і великих риб. На мою думку, більше цікавих звірів можна побачити в нас в нічних клубах.

А, забув, ще розповідали про кабанів, казали що є рисі, вовки і навіть бачили бізона тощо.

– А де ви харчувалися?

Снідали ми в кафе на заправці зранку прихопивши з собою перекус на обід, а вечеряли в колоритному кафе біля траси. Також було кафе в самій зоні, але там дорого їсти і порції малі + там був і магазин, де брали хліб для сомів.

– Ну, і останнє питання, а хтось місцевих жителів там ще залишився?

Так, у деяких селах залишились жити люди, але це вже старіші люди. Як казав гід таких самоселів є біля двохсот людей.

P.S. Вже незабаром на блозі буде розміщено масштабні фотогалереї з цього місця.

Автор статті: Vorobus.