Кілька днів тому, блукаючи вечірнім Львовом, помітив наступну картину: йшла панянка з дитиною. Дитя, що йшло поруч з матір’ю, тримало у руках наповнену гелієм кулю: крутилося з нею, веселилося і бігало підтюпцем і ось раптом... випустило її, куля з невеликою швидкістю почала підіймалася догори. Дитя, звісно, почало рюмсати і показувати вказівним пальцем угору. В той час я стояв непорушно і спостерігав, як це геометричне тіло, долаючи метр за метром, підіймалося все вище і вище. Продовжуючи свій шлях, у моїй голові прокручувалися моменти підняття кулі у небо. Задумався я: цікаво було б вирушити у подорож на повітряній кулі. Неймовірні почуття мабуть, відірватися від землі і вертикально щораз сильніше і сильніше підійматися в небо, дивитися униз і відчувати, що ти з кожним моментом збільшуєш відстань між опорною ступою і землею. ”Круто” – подумав я. Поки, мої думки літали з кулями, я пропусти останній трамвай і довелося чимчикувати пішки додому... Отож, мені стало цікаво: “За яким принципом працює куля (вона ж аеростат)”? Як можна вирушити у подорож повітроплавання на аеростаті? Де в Україні можна таке зробити? Читати далі...