Син Божий народився, веселись народ. Так ми і робимо: хто відвідує родичів, хто пиячить, хто колядує, хто гуляє містом.

Ваш автор трішки посвяткувавши, вирішив з друзями поїхати подивитися що ж відбувається у місті, як Львів святкує Різдвяні свята.

Наша прогулянка містом розпочалася від церкви Андрія, що знаходиться на площі Соборній, саме туди ми і приїхали.

Відразу ж в очі кинулося велике скупчення людей, які стояли біля церкви.

Спочатку я і мої друзі подумали, що це всі дивляться на вертеп, але ні.

Виявляється, біля церкви встановили різдвяну шопку і не просту, а її особливістю є те, що у ній можна побачити живих овець з якими туристи охоче хочуть сфотографуватися. Правда черга біля неї була велика і фотографувалися лише одиниці.

Йдемо далі до площі Ринок. Саме там і біля ялинки як завжди відбуваються найцікавіші дійства.

Вулиця Галицька, на традиційних «музикантів», які не вміють грати і просять грошей не звертаємо уваги, доходимо до площі Ринок, а там починаються вертепи.

Люди слухають їхні виступи, кидають гроші, допомагають колядувати, це вже хто як. І відразу ж прикол. Як же без нього?

На Різдво люди заробляють хто як може, і ось одна бабка взяла акордеон, і давай підходити до всіх людей, щоб їй кинули грошенят. Співала вона не дуже, але як кажуть «на село піде». Плюс вона ще до вертепів підстроювалася. 🙂

Йдемо далі через ярмарок, про нього м вже писали. Додам лише, що люду на ньому багато, а купляють переважно сувеніри і доступні напої.

В кінці ярмарку знову скупчення людей. На цей раз заду ковзанки відкрили щось на зразок льодового палацу, правда він маленький.

Люду як завжди багато і побачити щось практично неможливо. Ваш автор хотів погледіти що там і хіба злазивши додолу (намет з льодовими скульптурами стояв на підвищенні), ледве не знайшов «рубля». 🙂 Так само робили і інші люди.

Далі по курсу ковзанка, нічого надзвичайного, хіба що ціни шалені як на вихідний день. Та це не заважає людям кататися на ній.

Ми з друзяками вже хотіли йти до ялинки як раз мій друг побачив далі вогні і велике скупчення людей. Це була вистава «Вулична феєрія», яка афішувалася у програмі святкувань Різдва у Львові.

Вогні, ляльки великого росту переїжджають одна до одної, містична музика і багато людей.

Побачити щось важко. Ще плюс люди своїх дівчат, дітей взяли до себе на «другий» поверх і позакривали людям вид, що стояли заду.

Виходимо звідти, а тут знову та бабка з акордеоном і колядка: «Нова радість стала….». 🙂 Як же від неї втекти? 🙂

Йдемо в центр до ялинки. Що там відбувається?

На місці фонтану стоїть величезний дідух, ялинка біля якої всі фотографуються, наряди міліції, які бігають туди сюди, щоб ба хтось чого не витворив. Ага, і ще забув сказати поні на яких катаються люди. Ваш автор щось «завтикав» і чуть поні на мене не наїхало. 🙂

Один із друзів ще пожартував: «Тепер мода змінилася, до дівчат треба приїжджати не на білих конях, а на поні». 🙂

Ялинку минули, знову ярмарок. Народ п’є вино, пиво, колядує, хтось вже напився і ледве йде, де-не-де стріляють салют. До слова піротехніки цього року мало, навіть дуже.

Не бракує також і любителів легкої наживи – хронічних алкоголіків, які підходять до люду, що п’ють і просять залишити їм трішки вина чи пива.

Ось така от вийшла моя з друзями коротенька подорож містом.

Через деякий час ми повернулися до нашого місця прибуття церкви Андрія і вирушили далі святкувати.

Свята продовжуються 🙂

P.S. Коли поверталися дорогою до церкви, то побачили як якийсь п’яний чоловік виліз на трактор у центрі і кричав своїй дівчині сфотографуй мене. 🙂 Сміху то було. І таке буває.

Автор статті: Vorobus.