Останнім часом все і більше чую від своїх колег блогерів новини про те, що вони хворіють. Прямо якась епідемія пішла. В одного горло болить, у другого нежить шалена, у третього серце не спокійне, але у більшості є таке захворювання як депресія.

Хто чим хворіє я не буду вдаватися у подробиці з морально-етичних норм, але факт є фактом, проблема є. А якщо вона є, то її треба вирішувати.

Кожного дня на блоги заходить багато людей. Вони їх читають, залишають там коментарі, критикують дуже часто. Ніхто ж із цих критиків і не задумується над тим, що блогери також люди. Вони кожного дня стараються оновлювати свої ресурси, щоб люди могли зайшовши не розчаровуватися що там ніц нема нового, а прочитати щось корисне.

Блогер відрізняється від людини тим, що він прийшовши з роботи не лягає на канапу і не хропе, а сідає за персональний комп’ютер, ноутбук чи ще щось там і пише пости, які згодом бачить весь світ.

А звідси і можуть бути хвороби. Постійна сидяча робота, дія комп’ютера, відсутність свіжого повітря. Але, що є, то є. Як взявся за діло, то треба його виконувати. Великі фанати блгосфери можуть і взагалі недоїдати через що мати проблеми із шлунком.

Горло, нежить – хвороби такі, що від них не застрахований ніхто. Тому, нічого страшного у цьому нема. Як казав я своєму доброму другу із Півдня України – «день-другий і будеш у нормі». 🙂

От що може заробити блогер від тривалої сидячої роботи так це геморой. Тому, час від часу йому треба виходити гуляти, бігати, деколи навіть і траншеї порити. Це все іде на користь.

Депресія. От з чим великі проблеми так це з нею. Багато блогерів нею страждають. Я також деколи впадаю у неї. Причини, як завжди, однакові – дістали комп’ютери, робота, соціальні мережі, постійна критика. А ще якщо в особистому житті щось не так, то взагалі дурдом веселка. Не хочеться нічого, навіть буває хочеться закрити свій блог.

Але, коли все минає розумієш, що це лише емоції, які через деякий час вщухають. Щоб не доходити до такого стану треба наперед планувати багато речей. Знаю, цього робити не можна, бо можна не дожити до завтрашнього дня, але все ж.

Коли людина перебуває постійно у русі – вона живе. Сьогодні дівчина, завтра пейнтбол. Через день гонки, згодом подорож в Одесу і так далі. А коли починаєш думати, що скоро зима, а завтра буде зимно, то ясно що депресняк зловить тебе.

Життя прекрасне. Тому, блогери – не хворійте!!!!

Автор статті: Vorobus.