Останнім часом багато людей стало захоплюватися різними екзотичними стравами. Особливу зацікавленість викликає японська кухня. Можна побачити, як у багатьох містах відкриваються ресторани-суші чи суші-бари. Але, на превеликий жаль, часто любителі екзотичної кухні та сирої риби, яку присмачують дуже гострими спеціями, не знають, якому сильному ризику вони піддаються. Доволі часто проведена вечеря в японському стилі може залишити її учасникам масу неприємних вражень.

Сьогодні «суші» або «сашимі» стали модним атрибутом сучасного життя. Вважається, що це досить стильно, малокалорійно та доступно. Але перед тим, як приступити до поглинання таких страв при допомозі дерев’яних паличок, добре подумайте, чи варто бавитися у цю світську гру. Хочу зауважити, що сира риба в першу чергу є класичним прикладом джерела гельмінтів. Гельмінти представляють собою групу паразитичних черв’яків, які досить небезпечні для здоров’я людини. Слід зауважити, що заражена риба ззовні нічим не відрізняється від здорової. Саме тому мені хочеться звернути Вашу увагу на найбільш поширені захворювання, на які може наразитися людина споживши сиру рибу.

Японці, які є винахідниками суші, вважають, що різна кулінарна обробка псує смакові якості риби. Але у спеціалістів у галузі гельмінтології з цього приводу існує своя думка. Згідно даних Інституту паразитології і тропічної медицини імені Сеченова, любителі японської кухні насамперед ризикують заразитися дифіллоботріозом та опісторхозом. Незаперечним є той факт, що Японія займає перше місце в світі по захворюванню паразитарними хворобами, які передаються від риб, а також за кількістю вживаних на душу населення антигельмінтних препаратів.

У сирій, малосоленій, слабо провареній та недосмаженій рибі коропових порід «проживають» збудники такої хвороби як опістохороз. У водоймах, та притоках таких рік як Дніпро, Десна, Волга знаходяться основні вогнища цієї неприємної хвороби.

Любителям поласувати свіженькою рибою напевно буде цікаво дізнатися, що дорослі опісторхірси, які викликають опістохороз, паразитують в жовчних протоках печінки, жовчному міхурі та протоках підшлункової залози. Середній розмір дорослого гельмінта складає від 7 до 12 мм. Основними симптомами цієї хвороби є нудота, біль у правому підребер’ї, збільшення печінки та загальна слабість.

А така хвороба як дифіллоботріоз теж не набагато краща. Це захворювання, при якому паразити обживаються в тонкому кишечнику. Джерелом зараження стають такі риби як щука, минь, окунь та далекосхідні лососеві. Гельмінти, які викликають це захворювання можуть жити в організмі людини по 10-20 років, причому їх довжина може сягати до 15 метрів. Цей гість викликає ураження шлунково-кишечного тракту. Періодично частина цього паразита відходить з організму разом із випорожненням. По при все, при цьому у людини виникає дефіцит вітаміну В12.

Якщо Ви на протязі деякого часу після споживання рибних страв у суші-барах зауважите подібні симптоми, то необхідно терміново звернутися до лікаря-паразитолога, який надасть Вам необхідну інформацію та рекомендації з питань діагностики та профілактики таких захворювань.

Наведені приклади можуть схилити Вас до думки, що гельмінтами начинені лише прісноводні риби. В дійсності ці паразити чудово себе почувають і в морських породах риб. Таке зараження як анізакідоз викликається личинками круглих черв’яків нематод. Ці гельмінти вражають майже всі породи морських риб – оселедцеві, тріскові, окуневі, лососеві, а також вони вражають восьминогів, кальмарів, креветок та інших ракоподібних мешканців моря.

Зустрітися з такою рибою доволі просто. Згідно статистичних даних в Балтійському морі нематодою заражено 30% оселедцевих порід, а в Північному морі цей показник сягає від 55 до 100%. Випадки зараження на анізакідоз реєструються по всьому світу, але найчастіше вони спостерігаються в Японії, Кореї та Тайвані, бо саме в цих країнах дотримуються правила вживання риби в сирому вигляді.

Зазвичай круглі паразити анізакіди живуть в кишечниках риб. Якщо спійману рибу відразу заморожують, то ці паразити залишаються в кишечнику риб або гинуть. Якщо рибу відразу не заморозили, то гельмінти переходять у м’язову тканину.

Якщо людина з’їла разом із рибою такого паразита, то він вгризається в стінку шлунка, де утворює сизонофільну гранулу. В цій пухлині анізакід виростає до розмірів 2-4 см. Зазвичай цей паразит не живе в людському тілі, але його личинки призводять до гострих болей в животі, сприяють утворенню виразок і призводять до некрозу стінки шлунка та кишківника, що в кінцевому результаті призводить до госпіталізації.

Інкубаційний період цієї хвороби триває від 4-х годин до 7 днів. Прояви цієї хвороби стандартні – болі в животі, нудота, блювота, кропив’янка, лихоманка та діарея. В деяких випадках таке захворювання виявляють цілком випадково під час ендоскопічних досліджень або при біопсії.

Постає цілком зрозуміле запитання. А що потрібно зробити для того, щоб не стати інкубатором для паразитів? Відповідь досить проста – дотримуйтеся профілактичних заходів, технології обробки риби та приготування різних страв з неї.

Щоб знезаразити рибу від гельмінтів, її необхідно витримати при температурі мінус 18 градусів на протязі 36-ти годин або при температурі мінус 27 градусів на протязі 12-ти годин. При засолюванні рибу потрібно витримати в міцному соляному розчині 14-16 діб. При готуванні страв з риби її потрібно варити не менше 20-ти хвилин з моменту закипання, а смажити упродовж 15-20 хвилин.

І насамкінець, слід добре пам’ятати, що риба є інкубатором для багатьох паразитів. Вживаючи не оброблені належним чином морські продукти, Ви наражаєте себе на захворювання не дуже приємними та небезпечними паразитарними захворюваннями.

Автор статті: Архіваріус.