Сьогодні надворі 22 квітня, неділя. Черговий вихідний день. Але, ця неділя не проста, її ще називають – Провідна неділя.
Саме у цей день люди їдуть на могилки своїх родичів, щоб віддати їм шану і згадати. Хтось скаже, що це ще роблять після Великодня. Так, із цією думкою можна погодитися, але у більшості випадків це робиться саме сьогодні.
Після Великодня люди ідуть на цвинтар лише тому, що вони приїздять наприклад у села, дальні міста і на прохання саме люду священники ходять по цвинтарях.
Провідну неділю в народі ще називають поминальною. Існує повір’я, що на свято Великодня Бог відпускає душі померлих на Землю і рівно тиждень вони є з рідними. А ось на Провідну неділю душі повертаються назад.
Про що би хотів сьогодні поговорити? От ви я так розумію ходите на цвинтар і провідуєте своїх родичів, які спокійно там спочивають. Люди приходять, біля кожного гробу є хтось, але не усюди.
Досить часто спостерігав картину, що всі гроби гарно почищені, трава навкруги скошена, горять свічки, але є і такі, що там ніхто не приходить і все заросло бур’янами. Хіба це нормально?
Люди, які померли, заслуговують на те, щоб їх згадали хоча б один раз в рік. Невже так важко приїхати на місце-поховання родичам померлої людини?
Виходить що важко. Чув, що от той чи той не заслуговують, щоб до нього приїздили. Все це маячня. Ще здавна кажуть, що про померлих говорити погано – заборонено.
Який би він там не був, зараз його душа відпочиває.
Чому люди не приїздять на могилки? Лінь, гонор, відсутність часу тощо. Швидше за все схиляюся до варіанту номер один і два.
Якщо би так робили всі люди, то цвинтар би давно заріс бур’янами.
Що тут сказати. Гарно колись сказав Bankiduki, цитую: «відомість минає, а невідомість залишається».
Пам’ятаймо про своїх родичів, адже через декілька десятків років ми можемо бути на їхньому місці. І хто ж тоді нас відвідає?
Хто ще не був на цвинтарі – ніколи не пізно. Мертві вам лиха вже не заподіять. Боятися варто лише живих і то не завжди.
Насамкінець додам, що досить часто бачив як люди, які приїздять на могилу до своїх родичів, виривають бур’яни на сусідніх гробах. І правильно, за всіх не треба забувати.
Все, всім гарного дня, Погода обіцяє бути хорошою, а отже і буде чудовий день.
Воробус побіг. 🙂
Автор статті: Vorobus.
Цілком погоджуюсь.
Пам’ятати – невже це так важко? Надати трішки пошани і молитви тим, хто покинув цей світ?
Схоже на те, що таки важко людям таке дається.
Але знаєте, померлі обов’язково дочекаються вашого наступного приходу. І на вас вони теж почекають, на те як ваші душі стануть такими же не потрібними сучасному світу як і їхні.
vrubli, Вони давно на нас чекають, тільки ми не знаємо коли настане та хвилина, коли ми прийдемо до них. А вона обов’язково настане.