Ghbdsn-ghbdsn! Ой, тобто привіт-привіт 🙂 Давно вже обіцяв нашому Воробусу написати цю статтю, але якось все часу не було. То робота була, то тепер сесія. І ось, появилася можливість, то пишу.  Але це швидше будуть мої роздуми і напевне ще трохи чогось. А пометикувати я хочу про таку штуку, як ревнощі.

 

У будь-яких стосунках вони присутні, кожен їх відчуває і трактує відповідно до своїх поглядів та вподобань.

Отже, ревнощі. Зазвичай їх ототожнюють з тим, що людина до тебе не байдужа, вона до тебе відчуває таке прекрасне відчуття, як любов. Адже всі прекрасно знають приказку – «Якщо ревнує, значить любить». Але чи всі так думають?

Існує ще і така думка, що якщо тебе ревнують, значить тобі не довіряють. Але чи завжди це так? Чому так думають? Як на мене, то такі думки виникають вже безпосередньо від того, які ти даєш підстави для ревнощів. Якщо дійсно вже так нагло давати підстави для ревнощів, то звичайно так і подумають. Тому спершу ніж щось робити, потрібно думати.

Ще один, як на мене, цікавий аспект ревнощів полягає в тому, що деяким людям «в кайф», коли їх ревнують. І це можна пояснити тим, що виникає думка: «я не байдужий цій людині». Але головне тим не зловживати. Адже з ревнощів можуть початися проблеми у відносинах молодих людей. А це вже тоді проблема. Адже ж є люди, яким просто від ревнощів може дах їхати, вони починають ревнувати до кожного «стовпа» чи «швабри». І тоді починаються недоговорювання, сварки. Такі ревнощі я б назвав що це вже навіть не ревнощі, а манія. Манія того, що людина належить тільки тобі, вона не має права без тебе і кроку зробити. Після такого друга половинка може просто в один прекрасний момент сказати: « Та ну нафіг». І на цьому все завершиться. І тоді в обох буде «пічалька». Але усвідомлювати щось буде пізно.

Якщо глянути з дещо іншої сторони на ревнощі, то все також зводиться до одного. І це все залежатиме від людини, яка ревнує, яка вона «всередині».  У всіх ревність виникає через так званий інстинкт «власника». Але не завжди всі це усвідомлюють, не усвідомлюють те, що твоя друга половинка не є твоєю власністю. Це не річ, це людина. Людина, у якої також є свої думки, погляди і, врешті-решт, почуття. Вана з тобою не тому, що ти так захотів, а вона того бажала. Цей інстинкт породжує різного роду дурні думки, через які ми просто «налітаємо» на своїх коханих з претензіями типу «що це ти на нього(неї) так дивишся?», «з ким і про що це ти так довго говорив(ла)?» та багато інших. І тут починаються пояснення. Пояснюємо що, куди і звідки. Але для того, хто питався це може виглядати як відмовки, і починаються скандали. Починається манія. Тут тоді вже одна дорога – лічитися.

І як тут можна побачити, все зводиться до одного: не фанатійте від ревнощів. Контролюйте свої емоції і почуття. Все залежить від нас – ми самі ковалі свого щастя! І наостанок хочу показати, як люди ставляться до ревнощів – любов це чи недовіра.

Насамкінець, пропоную глянути на голосування, яке я робив у одній із соціальних мереж саме на цю тему:

Кохайте і будьте коханими.

Автор статті: Arden.