Хто уважно слідкує за життям блогу, той знає, що статті на цьому ресурсі з’являються досить таки часто. Добре це чи ні? Звісно, що добре, адже тоді є смисл заходити на блог щоб побачити щось новеньке.

Якось так склалася традиція, що статті я пишу десь ввечері і десь на ранок ви вже маєте щось прочитати новеньке. Вже кілька днів цей ритм порушений, а все по простій причині – Воробус захворів.

Чим саме? А я навіть не знаю, якась застуда напевно, сил нема, на роботу не ходжу, а отже і крім ліжка і таблеток я більше нічого не бачу.

Кілька днів без активного життя вивели мене з ладу. Воробус не звик сидіти у чотирьох стінах і дути в дві дірки. Робота, нові знайомства, поїздки, футбол, гулянки – це для мене.

Сьогодні я розповім вам про те, як це сидіти хворим.

Ранок… всі йдуть на роботу, а ти спиш і лише слухаєш як якісь сусідські бабки обговорюють з самого ранку останні події в будинку. А той спав з тим, а той з тим срав, а той не спав, а Воробус хворий. Бабки – це гірше чим сорока, вони як заведуться, то їх не зупиниш, хіба що скажеш що сьогодні пенсію видають, то треба бігти або ж на ринку сир продають не по 2 гривні, а по гривні 50 копійок.

Йдемо далі. Сорока… Якщо мами нема, то хто є? Правильно, нащадки… Саме вони також знають Воробуса і не дають йому спати. Зачиняємо вікна.….

Поснідав з горем по полам, побалакав з дівчатами по телефону, що далі робити? Вмикаю комп’ютер, всі на роботах, нікого нема, хіба що зайти у соціальні мережі, але це краще не робити, бо як почнуть писати, то можна здуріти…

Вимикаємо комп’ютер…

Вмикаємо телебачення. Світ тварин, якісь дослідження, ток-шоу, серіали,…. Ні, це не для мене.

Лягаю спати.

Просинаюся, знову пігулки, що далі? Увімкнути музичний центр і слухати радіо? Так і роблю. Всі пісні вже знаю на пам’ять і як увімкнув, так і вимкнув.

Отак минає день. Щось так думаю, якби не мобільний телефон чи фільми, то би здурів. Ну і як забути за пана Марсело, якби не він з його анекдотами, то було би взагалі дуже і дуже сумно.

Краще люди не хворіти. Так, маєте лікарняний, можна вилежатися, але скучно так, що з часом у вас виникає депресія і ви не знаєте до чого вчепитися.

От буквально зараз добрався до комп’ютера і написав для вас свої думки по цьому чи іншому питанні. Знаєте що скажу, добре коли тебе відвідують. Вчора приходив колега, то хоч трішки мене розвеселив….

Нудно, хвороба давай відступай, бо з тобою можна з’їхати з глузду і навіть 1517 не поп’єш.

Фото: poltava.pl.ua.

Автор статті: Vorobus.