Досить вдало українці та інші народи, що живуть в Україні, пройшли перший і основний зимовий релігійно-світський відпочинковий період: Романа – Миколая – Новий рік – Різдво – Степана. Маємо невеличкий перепочинок, щоб вийти на роботу, там посвяткувати відсвятковані на вихідних свята і знову піти на другий виток радості: Старий новий рік, Василя – Йордан – Івана.

За будь-яких обставин цей феєричний час викликав у всіх більше позитивних емоцій. Люди таки розслаблялися спілкуванням, подорожами, буханням, відсутністю мозкоклепки начальства на роботі; зрештою, навіть просто сидінням в Інтернеті.

У період цих вихідних мені теж вдалося приділити більше уваги всесвітній мережі. При доброму настрої та гуморі, без усіляких намірів до агресії мирно собі спробував знайомитися з різними інформаційними повідомленнями та політичною аналітикою.

Коли діло доходили до перегляду коментарів, стало якось ніяково. На таких поважних інформресурсах як «Українська правда», УНІАН, «Кореспондент» та інших щось дуже зарясніло відкритою агресією проти українського народу. Це просто шокує. Для розуміння тупо копіюю кілька: «ОУН-УПА подстилки Гитлера», «подонки с Западной Украины», «Херой Украины – агент абвера и каратель Шухевич».

Були й такі настільки «важкі» для сприйняття коментарі, що вони довго не протримувалися і їх видаляли. Для прикладу на інформацію про встановлення дідуха у Львові був коментар, де дідух називався «фалічним символом галічан». Ще традиційно можна прочитати про те, що «Окраїні» залишилось рік-два і тоді…. …Дістало воно все.

Страшно стає від того, що в твоїй рідній державі живе стільки бидла, яке ходить з тобою по одних вулицях, жере українське сало, п’є горілочку з перцем, їсть галушки і борщок і так ненавидить усе навколо себе. Якою ж скотиною невдячною треба бути, щоб об…рати землю, яка тебе годує.

Звичайно, що такі провокації у суспільстві можуть викликати, найперше міжнаціональні конфлікти. Але тут справа не в агресії народу проти народу. Україна не знала жодного міжнаціонального конфлікту. Бо українці лояльна нація. А ті, хто виступає проти українців, не належать до жодної етнічної групи. Вони не росіяни, не поляки, не євреї… Бо представник будь-якої нації знає свою історію, культуру, досягнення класики літератури чи музики і т.д. і т.п. Сумніваюся, що чмо, яке пише виключно короткими образами, здатне аналізувати, щось вивчити-запам’ятати, більше того – усвідомити себе частиною якоїсь цивілізації.

Біда, що тих безнаціональних (можливо, інтернаціональних), безликих, сопливо-тупорилих гадів розмножилося в Україні надто багато. Пора вже за них братися не на рівні описово-інтелектуальному, а на дієво-реальному. І щастям великим для тих писак буде, коли першими до них доберуться таки українські правоохоронці…