Досить часто Воробусу телефонують друзі та питають, а де ж можна пограти у таку гру як футзал.

Звісно, вибір то великий, тим більще що із приходом літа можна грати вже і на відкритих майданчиках.

Тим не менше, як казали мені колись мої друзі, хорошим фактом є те, що блог почав активно видавати публікації саме на тему підтримки здорового способу життя.

То були розповіді про спортивні зали, то про басейни, на черзі ще про цікаві місця для відпочинку. Але, спершу таки про зали.

Хто часто грає у таку гру як футзал мабуть бував у спортивному залі університету ветеринарної медицини, що знаходиться на вулиці Пекарській.

Знайти його досить таки легко, адже спортивна кафедра знаходиться навпроти озерця. А такого, до слова, в центрі міста мало де знайдеш.

Так от, зал у ветеринарці був непоганий, старий добрий паркет, ніякі терафлекси. Але, з року у рік тут грало дуже багато людей, бувало й протікав дах. Тому, всі ці причини спричинили наслідки.

А вони наступні: з одного боку паркет був вже зламаний, де-не-де «стирчали» дошки. Ну, неможливо було грати. Ремонт тут вже давно напрошувався.

З року у рік десь на канікулах (травень-серпень) зал закривали на ремонт, фарбували паркет, ворота (і таке диво бувало), міняли дві три дошки і народ далі там грав.

Цього ж року до керівництва закладу таки дійшло що так продовжувати не можна і було вирішено зробити повну заміну паркету. А ось яким він буде – це вже дуже велика загадка.

На днях автор блогу прогулювався цими районами і вирішив зайти глянути, а як же справи тут із заміною паркету.

Що я побачив? Уявіть собі картину. Під головний вхід корпусу підігнали вантажівку, студенти-практиканти виносять туди сміття, а його там, до слова, ой як багато. Ой як багато.

Заходжу в зал, а там таке враження ніби пройшла третя світова війна. Паркет весь здертий, під ним була якась земля. Одним словом, це треба побачити. Слова не описати.

Коли завершиться ремонт у залі і постелять паркет?

Воробус вирішив попитати за це у працівників академії.

Толком нікого знайти не вдалося і лише один пан сказав наступне, цитую: «Коли завершиться ремонт важко сказати, роботи непочатий край, кожного дня приходять сюди офіційні лиця і думають як це все нормально зробити, складають кошториси».

На моє запитання чи встигнуть все зробити до Нового року пан відповів що дуже і дуже сумнівається.

Якось воно та й буде, але мені вже сподобалося те, що почали щось робити. Згадайте зал комерційної академії, університету Франка. Вони теж були в не найкращому стані.

А як зараз там гарно. Можна не сумніватися, у ветеринарному університеті буде також свій якісний зал.

Чекаємо…

Автор статті: Vorobus.