Веселе життя у Воробуса, що не кажіть.
У якій ролі ваш автор лише не бував. Свого часу і будувати будинок приходилося, і корови випасав, і гольф грав тощо.
Усе важко перелічити. Буде натхнення обов’язково розповім.
Але, до вчорашнього дня було ще одне заняття, яким Воробус ще ніколи не займався.
Довгого, традиційного, вступу робити не буду, а скажу що нещодавно мені довелося побувати у ролі перукаря.
Кого стриг Воробус, чи впорався ваш автор і чи буде продовжувати в тому ж дусі читайте у черговій публікації на нашому ресурсі.
Діло було так. Прийшов ввечері Воробус додому, поїв, ліг собі відпочити, раптом чує дзвінок у двері.
Відчиняю, а це до мене завітав старий добрий приятель. Правда очікував побачити він не мене, а мого батька, який би його підстриг. Зелені ж свята на носі, що не кажіть. 🙂
Звісно, що після моїх слів що батька нема, приятель засумував, але згодом таки подумав і запропонував саме Воробусу побути у ролі перукаря.
Ці слова я сприйняв іронічним сміхом.
Далі цитую: «Я ніколи в житті нікого не стриг, а тут ще ножицями. От якби машинка була, то ще так, а тут…».
На що мій приятель сказав що треба все колись пробувати вперше і стригти людей також.
Ну що ж, хай начувається цей приятель. Кілька хвилин підготовки, Воробус застелив хлопчину спеціальним халатом і почалося.
Спершу у мене тряслися руки (не подумайте що від алкоголю, останнім часом автор блогу навіть улюбленого 1517 не вживає), нічого не виходило. Але, потім зрозумів, що нема чого боятися. Все залежить лише від мене.
Почав стрижку знизу, потім взявся за верх. Ніби виходило, але робив свою роботу не за порядком, тому трохи наробив «сходів». Чимось вони були подібні на ті, що ведуть на Високий замок. 😀
Бували навіть думки кинути це діло, але ж дівчина кине у танці. Не можна цього робити. Взявся за волосся біля вух. Як почав стригти, то ледве приятелю вухо не відрізав. 😀
Ну, й перукар той Воробус. Себе я би цьому пернатому панові точно стригти не дав.
Якихось 20-ть хвилин і стрижка готова. Чесно скажу, ще ніколи в житті мені так соромно не було. Ну, спереду, біля вух – це ще куди не йшло. А ось заді голови начудив автор, ой начудив. 😀
Хотів приятелю зробити фото на згадку, але він вже був не радий що довірився мені. Тепер йому прийдеться мінімум два тижня ходити в кепці.
Воробус же і надалі буде тренуватися. Тепер би яку дівчину підстригти. В них хоч волосся велике. 😀
Ось так от автор блогу був перукарем. 🙂
Автор статті: Vorobus.
от результат стрижки Воробуса і фото на згадку http://v.img.com.ua/nxs220/b/600×500/8/a7/90f34ebb388f30f8bab8f3df26cdda78.jpg
Воробусе, ти з тими ножицями схожий на середньовічного ката 😀
Воробус пішов робити собі обрізання 😀 😀 😀
Зазвичай починаючі перукарі починають вчитися на баранах… 😀