Поступово ми наближаємося до Великого свята, яке українці цього року будуть святкувати 12 квітня і його назва – Великдень.

Окрім того, що господині потрохи готуються до цього свята миючи вікна, скуповуючи продукти та думаючи про те, як спекти паску, готується до свята і місто.

Де-не-де, вже можна побачити символи, які нагадують нам про свято.

Свою прогулянку містом Воробус розпочав із площі Галицької куди мене привіз автобус. Блін, з кожним днем транспорт міста мене починає все більше та більше нервувати.

Великі автобуси зняли, їздять маршрутки в які залізти ой як важко. І це при тому, що ціни на паливо трохи знизилися.

Менше з тим, не хочу собі зараз псувати настрій розмовами про транспортників.

Так от, до теми Великодня.

На площі Галицькій біля входу в торговий центр «Роксолана» стоять два пташеняти, які ніби показують громадськості як вони постаралися. Біля імпровізованих птахів розташоване гніздо в якому лежить великоднє яєчко. 😀

Йдемо далі.

Вулиця Сербська

Думаю не треба зайвий раз казати чим ця вулиця популярна. Одним із таких місць є майстерня шоколаду.

Так от, на вітрині саме цього закладу власники закладу зробили свого роду імпровізацію на тему Великодня.

З першого разу вдень її побачити дуже важко, а от ввечері вона просто таки зачаровує.

Проспект Свободи

Там почав працювати традиційний вже Великодній Ярмарок на якому можна купити «дідька лисого».

Людей там поки що не так багато якби цього хотіли організатори, але думаю ближче до Великодня люд сюди підтягнеться.

Завершується ярмарка Великоднім яйцем, яке встановили на місці новорічної ялинки.

Але, і це ще не все. Якщо минулого року тут були хом’ячки, то цьогоріч громадськість радують козенята.

Кожен охочий може прийти сюди і зробити собі фото напам’ять.

Площа Музейна

Тут до 19 квітня, включно проходить фестиваль писанок. Писанок настільки багато, що навіть і не знаєш біля якої то стати і зробити фото.

Таки обираю, але в кожної людини є свої смаки та особливості.

Коли повертався додому довелося поспілкуватися зі знайомою з Вінниці. Так от, дівчинка на ім’я Іванка мені сказала наступне, цитую: «Ігор, у вас так класно, що мені вже і зараз захотілося у місто Лева. В нас такого й близько нема».

Виходить в нас традиції пам’ятають та шанують значно більше.

Великдень наближається….

Автор статті: Vorobus.