В ці вихідні у місті Лева проходили дні вуличної музики. Автор блогу не міг не відвідати таку подію, адже ще давно захопився цим видом мистецтва.
Навіть своїм знайомим (Роману та Софії) з якими Воробус пішов в цей день лазити по місту я розказував про своє захоплення, а це прогулюватися нічим містом і слухати музику від вуличних музик.
А тут раз і їх так багато розвелося у нашому місті. 🙂
Розпочалася наша екскурсія із генделика, що знаходиться позаду музею «Арсенал». От з назвами у мене завжди були проблеми. Ну, щоб вам було більш зрозуміліше скажу що там ще столики на вулиці є.
Так от, саме там під вечір почав виступати гурт «Абу-Касимові-Капці». Вперше слухав пісні цих хлопців. Але, варто сказати, що вони настільки щиро співали й заводили публіку, що мені аж самому сподобалося.
Буквально за мить фактично всі столики «генделя» були зайняті і тільки було чути від людей слова: «давай ще».
Хлопці грали й грали, а особливо мені запам’яталася пісня у їхньому виконанні «Я – алкоголік». Щось в цих словах таки є.
Ну, а апогеєм їхньому виступу стало виконання пісні – «we will rock you». Спершу музиканти казали, що не вміють грати її. Проте, думаю вони таки блефували. 😀
Тим часом Ігор Воробус також заспівав і як ви думаєте яку пісню? Думаю не важко здогадатися, що в свою улюблену «Мельника дочка».
А співав я тому, що хотів заробити від «генделя» карточку локаль. Моїм колегам сподобалося як і офіціанту.
В іншому випадку картки я би не отримав.
Трохи посидівши біля Арсеналу пішли далі – на цей раз на площу Ринок. Там куча музикантів взяла з собою музичні інструменти, зібрала людей в коло і почала виконувати всім відомі пісні з фільму «Титанік», «Pretty Woman» тощо.
Само собою, що люд розщедрювався і кидав їм за це гроші.
Були на вулицях міста й так звані одинокі музиканти, які просто таки задаровували люд своїм виконанням пісень.
Ех, Воробуса на мить навіть взяла у свої оберти ностальгія. Все-таки, мрія стати музикантом у вашого покірного ще досі є.
Були й такі що не вміли грати, але клали біля себе капелюха для грошей і щось там бринькали. Буває…
День завершувався, а йти додому не хотілося. Такі свята як місту, так і цілій країні потрібні.
Воробус завжди був прихильником молодих талантів і ним залишається.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар