Робочий тиждень розпочався, тому пора наших читачів порадувати новими публікаціями.

Одразу ж скажу, що Воробус не зміг вчасно оновити вами улюблений ресурс тому, що протягом дня мав дуже багато роботи, плюс ввечері на мене очікував черговий футбольний поєдинок на полі «Знесіння». У рамках чемпіонату ОАКЛ серед команд першої ліги команда – «Гряда», за яку з другого кола змагань виступає ваш покірний протистояла колективу – «Рогатка».

Наш суперник вже давно втратив всі шанси поборотися за медалі, тому виходив на гру розслабленим. Чого не скажеш за «Гряду».

Кожне очко зараз для нас на вагу золота і якщо би сьогодні вигравали, то цілком могли би розраховувати у майбутньому навіть на друге місце.

На жаль, перемогти нам так і не вдалося. Чому? Про це та не тільки читайте далі.

Даний поєдинок ознаменувався тим, що вперше за свою нетривалу футзальну кар’єру на поле свою команду Воробус вивів із капітанською пов’язкою.

Сталося це тому, що попередній капітан команди і по-сумісництву основний нападник ФК«Гряда» – Іван Звізло через сімейні обставини був відсутнім на грі.

Його таки не вистачало, але тим не менше, вже в дебюті гри ми повели в рахунку. Гравець команди «Рогатка» зіграв у штрафній руками і пенальті чітко виконав гравець «Гряди».

Цей гол схоже, що зіграв з нашою командою злий жарт, адже після цього епізоду гравці почали транжирити момент за моментом і залишати гравців команди суперника без опіки.

Кілька разів команду у цих епізодах виручав Воробус, але і він був безсилим. Коли наприкінці першої 20-ти хвилинка гравця «Рогатки» вивели зі мною віч-на-віч.

1-1 після першого тайму і все розпочинається спочатку.

А от друга 20-ти хвилинка – це був просто не футбол, а суцільний хаос. Команди з перших хвилин понеслися вперед і якби не воротарі обидвох команд, то рахунок в зустрічі міг би бути так приблизно 10-10, якщо не більше.

«Гряда» знову багато не забивала, а суперник брав своєю нав’язливістю до боротьби. Вони можливо були не стільки технічними, але в бійцівським якостям їм не відмовиш.

Не дивно, що вже на початку другого тайму вони розіграли класичну футзальну атаку, яку на дальній штанзі замкнув гравець «Рогатки».

Звісно, що «Гряда» кинулася відігруватися і таки це зробить. Ба, навіть більше, за 8-м хвилин зусиллями Віталія Колечиця ми вийдемо вперед, але перемогти таки нам цього вечора не вдасться.

Десь приблизно за 2 хвилини до завершення гри пішла подача в нашу штрафну, Воробус вистрибнув щоб забрати м’яч у руки (пошкодував гравця команди-суперника не виставивши ноги вперед), гравець «Рогатки» грамотно під мене «підсів». Як наслідок, м’яч я таки не зафіксував, а той же гравець добив шкіряного у сітку.

Дуже спірний епізод, але суддя поєдинку таки показав на центр. Йому видніше. Хоча, я думаю що порушення на воротарю таки було.

І це ще не все. В кінці гри «Гряда» провела вбивчу 2-ох хвилинку за час якої принаймні тричі ми могли забити. Та, не судилося….

3-3 – втрачаємо дорогоцінні очки і тепер не те що за друге, а й за третє місце треба буде дуже і дуже сильно попотіти.

Щодо своєї гри, то після невдалої суботньої гри за команду «Нові Імена» та хвороби, нарешті почував себе нормально, багато відбивав ударів і якби не цей третій спірний гол, то був би задоволеним.

А так… треба гравців суперника не жаліти, а вилітати руками і ногами вперед.

Автор статті: Vorobus.