Те, що клімат в Україні істотно змінився ні для кого не секрет. Пригадую колись були роки, що в кінці березня випадав такий сніг, що можна було кататися на лижах до місяця травня.

За Буковель взагалі мовчу, там ще в кінці травня хтось таки пробував кататися. Роки минули і тепер вже у квітні місяці було оголошено про те, що лижний сезон завершено.

Всім подякували й на тому розійшлися…

Але, не одним Буковелем живуть люди. Є ще й інші курорти, зокрема, один із них на горі Тростян, що у Славську. Вічна тема що там треба вже давно робити модернізацію, совком не те, що «папахує», а просто смердить.

Наскільки мені відомо цей курорт вже давно могли купити інші власники, але теперішні аж ніяк не хочуть нічого продавати. Від того й кількість відвідувачів зменшується.

Хоча, особисто я люблю Тростян таким яким він є зараз. Бугель, впав з бугеля, самогонка на шишках та вареники на горі, морозець, північ, захід, центр, ялинки в лісі тощо.

А злить найбільше те, що часто буває так що сніг випадає, його є достатньо для катання, а підйомники й близько ніхто не думає запускати.

От і цього разу, природа нас здивувала і з 25 на 26 квітня у Львові, й особливо у Славську падав такий сніг, що «світа Божого не було видно». І це при тому, що ще кілька днів тому було +15 – +18 градусів тепла й можна було ходити у футболках.

На жаль, Воробус не мав нагоди поїхати посеред робочого тижня на екстремальні лижі, але це за мене зробив мій хороший приятель Тарас, який зоорганізувався ще з кількома людьми і поїхав підкоряти Тростян.

І це, незважаючи на те, що бугельні підйомники, а також крісло ніхто й не думав вмикати. З останнім я би ще посперечався. Дурною є відмазка, що на горі нема МНС. А що в сезон їх хтось бачив?

Перед тим як перейти до відео, яке й сам Тарас зняв процитую його слова:

«Вася Транзiор напередоднi подзвонив i нас зiбрав, а всi хто писав на форумi, так і не поїхали. Тим не менше, на вокзалi я зустрiв ще кількох хлопців.

У Славську водії Уазiків за нас билися, але ми вибрали того, хто нас зустрiв на перонi бiля вагону.

Далі ми пiднялися пішки на верх i просто були шоковані, чорницi – 40-50 сантиметрів i снiгу ще десь 20-30. Екстрим…

На жаль, я виступав у ролі оператора i свою технiку катання я не можу показати, на вiдео можна побачити, що технiка завжди вiдiграє основну роль, той хто мав її, той отримав задоволення, а той хто прогуляв урок, показав новий стиль катання, короче я бiльше задоволення отримав тут чим на Буковелi. При тому, я спустився лише один повний раз i один раз з пiв гори.

А ще ми ліпили снігову бабу й будували трамплін. Було весело…

Одним словом, рекомендую глянути наступне відео:

Автор статті: Vorobus.