Чи міг би колись Воробус собі представити, що буде так часто ходити в гори? А, до слова, ще у далекому 2010 році я й взагалі не думав, що таке можливе.

Погляди змінилися й вже тепер я з горами на «ти». Мені цікавіше сходити в похід чим поїхати на те ж море, де мене вистачає максимум на три дні.

Проте, ще жодного разу не ходив в походи один на відміну від людей, яких зустрічав по дорозі.

Чому ж вони подорожують наодинці?

У сьогоднішній публікації спробую це з’ясувати.

Розпочну з того, що є у мене один хороший приятель, який розповідав що в його житті були випадки, коли він ходив в гори сам. На запитання чому він так робив відповів, що буденне життя набридло, хотілося кудись вирватися, компанії не було й після цього прийняв рішення їхати сам.

А далі найцікавіше – розповіді про ночівлю. Були бесіди про те, як хтось біля намету рохкав, слухи що хтось ходив і так далі. Чоловік щоб хоч трохи перестати боятися брав і кидав петарди. Саме вони відлякують диких звірів.

Хоча, особисто я вважаю, що боятися треба у першу чергу людей. З ними складніше чим зі звірами.

Щодо інших причин, які заставляють людей ходити в гори наодинці назвав би наступні:

1. Самотність.

Не всі ж мають компанії. Є й такі люди, що ні з ким не товаришують, а десь їхати то хочеться. От і ходять вони самі. Можливо в горах з кимось вдасться познайомитися.

2. Зручність таких подорожей.

Коли людина їде сама, то вона ні від кого не залежить. По собі знаю, що часто мене нервують люди в компанії, які десь затримуються, з ними постійно проблеми й так далі. Плюс їжі треба купувати набагато більше.

А так ти сам собі хазяїн, знаєш скільки з’їси, робиш собі привали, ніхто тебе не зупиняє, не тошнить й так далі.

3. Депресивний стан людей.

Буденність їм так набридла, що вони хочуть побути наодинці, подумати над своїм життям чи просто побути на самоті.

4. Хвороба.

Цей варіант малоймовірний, але таки має право на життя. Кажуть, що люди, які подорожують самі щось до себе мають. Ну, чому вони йдуть на ризик? В горах може і серце схопити, і звір напасти, й на неадекватів можна натрапити.

Хоча, можливо це просто не хвороба, а бажання екстриму.

Пригадую якось сиділи з другом у наметі, він пішов за дровами й довгий час не повертався. Ось тоді я й відчув всі тонкощі самотності в горах. А що якщо з ним щось сталося? Що робити далі? Де його шукати?

5. Любов до гір.

Тут справа не у кількості людей, що подорожують, а від гір, свіжого чистого повітря.

Проте, моя таки вам порада, беріть когось з собою. Хоч випити з ким буде та й принаймні поговорити.

Автор статті: Vorobus.