Якщо хтось думає, що Воробус не в курсі останніх новинок у світі, то ті помиляються. Чого вартує лише гра в якій треба ходити по місті й ловити покемонів.
Автор спеціально витримав паузу для того щоб хоч трохи популярність цієї гри спала. Але, як бачу вона не те що не спала, а кожного дня набирає все більшої популярності.
Й людям вже не треба нічого в цьому житті, їм головне знайти клятих покемонів.
Розповідаю спершу про суть гри «Злови покемона». Отже, людині треба завантажити гру на телефон, потім увімкнути навігатор, вибрати випадковий пошук місця й вона згодом покаже де у місті заховані покемони.
Одним словом, треба багато ходити, їздити й шукати цих покемонів. Коли до точки де він захований дійдете, то отримуєте бали, проходження й так далі. Одним словом, все як у стандартних іграх.
Єдиний плюс цієї гри – це те, що людина не сидить у хаті, а десь ходить. А то є такі, що сідають вдома й кажуть що все навкруги погано, всі дураки, роботи нема й так далі.
Тепер приклад із реального життя. Повертаюся вчора з роботи додому, зустрічаю приятеля, який як і я йде пішки, дивлюся на нього й просто отетерів.
Людина попереду себе нічого не бачить, а йде наосліп тому що постійно дивиться у телефон.
Питаю хто там йому так пише, напевно дівчина? У відповідь чую слова, цитую: «Та я шукаю покемонів, якраз один із них має бути в цьому районі заховано».
Воробус ледве не впав. Це ж треба, людині вже минуло 35-ть років, а він шукає покемонів. За мить він знайшов його, ми разом сіли в маршрутку й почали спілкуватися один з одним як у кого справи.
І тут починається найцікавіше. Чоловік почав жалітися, що особистого життя в нього нема, з жінкою розвівся, причина – не зійшлися характером, дитина тепер трохи в неї, трохи в нього.
А з новою жінкою якось не складається.
За мить чоловік вийшов, побажав мені успіху, а я поїхав далі.
Мене порвало. Як покемонів шукати, то натхнення в людей є, а от як жінку, налагодити своє життя, то бажання й сил нема. І ви думаєте такі люди – це одиниці?
Їх багато… З моїх знайомих багато хто шукає покемонів, живе сьогоднішнім днем й не думає про майбутнє. А треба навпаки розвиватися, шукати щось для себе нове, багато читати, дивитися документальні фільми, зрештою подорожувати…
Тоді й життя налагодиться….
А щодо покемонів, то це ніщо інше як забавка на один день.
Автор статті: Vorobus.
Де тут можна долучитись до клубу тих, хто не шукає покемонів? =)
НАсправді всі люди щукають щастя, от тільки для когось воно уособлене покемонами, для когось жінкою, для когось пляшкою, а для когось… (тут вже поставте свій варіант)))
От бачиш Воробусе,є гарна нагода організувати клуб прихильників Воробуса.
А чому бухати легше ніж працювати? Чому дивитися тв і хлопати вухами легше ніж шукати правди? Чому легше жалітися на всіх ніж знайти проблему в собі? Ці питання і те що в заголовку – з однієї серії)
ахаххаха покемончики 😉