Як же дістав мене й, думаю, інших людей наш громадський транспорт. Реально після того, як вдалося поїздити таким же транспортом, але у Європі, то розумієш що ми в повній жо….

Про що ми можемо говорити якщо у вихідний день після години так 20-ої сісти на елементарний автобус фактично неможливо. Транспорт або ж їде набитий битком або ж просто з’їздить з маршруту.

Вже й навігатори на автобуси поставили, а водіям на все начхати. Вони такі зачухані переважно їдуть на кінцеву зупинку, курять сигарету й згодом їдуть собі у парк. Їх питаєш, а чому так?

У відповідь чути, що на маршруті нема людей й «палити соляру» непотрібно.

Та яка в попу різниця чи є люди, чи нема. У сусідній Польщі автобус чи трамвай може їхати й пустим. Людина має проїзний документ й морже собі пересідати з одного виду транспорту на інший. Найголовніше мати бажання їздити.

Що буде якщо запровадять електронний квиток у нашому місті?

Щось у мене закрадається така думка ніби цього е-квитка не буде ніколи. Як ви собі це уявляєте що водій їде з одного кінця міста в інший й при цьому не ховає грошей собі у кишеню.

Та вони всі з’їдуть у парк ще на обіді.

Як бути з терміналами для оплати проїзду? У наших бидло-маршрутках неможливо не те що купити квиток, а й елементарно стояти на двох ногах,

Для прикладу, вчора ваш покірний хотів заїхати у містечко Винники, яке знаходиться біля Львова.

Прийшов на площу Митну, пропустив, мабуть, зо п’ять автобусів й вже думав буду ночувати на вулиці якби не 5а, який приїхав не за графіком. Принаймні на маршруті його не було помітно.

Спершу треба зробити так щоб весь транспорт міста підпорядковувався місту, а не приватним перевізникам, які хочуть їдуть, хочуть ні.

Будуть великі габаритні автобуси – буде й можливість запровадити електронний квиток.

А поки що ж змушені терпіти. Особисто я тепер ніколи не користуюся послугами бидло-маршруток. Платити чотири гривні й їхати як остання скотиняка – це не для мене.

Прикро, але такі вже реалії львівського транспорту. Місто то європейське, чого не скажеш про перевезення людей.

Автор статті: Vorobus.