Вихідні тривають, Воробус вирішив не сидіти вдома, а сів у транспорт і попрямував в один із найкращих лижних курортів Європи – Буковель.

Колись мене запитали, а як вдається так все встигати? Відповів лаконічно, просто маю захоплення: влітку – ходжу в походи, восени – збираю гриби, а взимку – катаюся на лижах.

Щоправда, вчорашня поїздка у Буковель мене не вразила. Не подумайте, що все так погано на курорті. З ним то якраз все ок, кожного дня відкриваються нові траси й витяги.

Справа у людях. У Буковелі бував вже не один раз й це відбувалося як перед Новим роком, так і після нього, але стільки людей як є зараз ще не бачив.

Розпочалося все із транспорту. Туристична фірма з якою ми їхала зазвичай привозить своїх пасажирів до бажаного місця призначення близько 8 години ранку. Максимум що може бути, так це 8 година 30 хвилин.

На цей раз ми запізнилися й люди не встигли купити абонементи по «Ранковій акції». Причина? Затори на дорогах. Люд масово їде кататися на лижах.

Прокат спорядження.

Зазвичай беру лижі на прокат й цього разу не зрадив своїм традиціям. Проте, після вчорашнього випадку зрозумів, що треба брати лижі у Львові. Знову ж таки на прокаті людей було мегабагато й більшість з них ще й гальмували чергу.

То за шолом хтось забув, то шкарпетка не та, то ще щось не те. Добре, що ваш авор взяв лижі за сім хвилин, але ж не всі так.

Ну, і найбільша біда вчорашнього дня – це черги на підйомниках.

Уявіть собі ситуацію, Воробус спускається з вершини близько 5-6 хвилин, а стоїть у черзі близько 20-30 хвилин. Це не діло.

Єдиний підйомник, де хоч трохи було менше людей – це №13 та №16. Вони знаходяться у лісі й багато хто не знає як туди заїхати.

Чого не скажеш про витяги №5, №14 та №7. Це просто жах що там відбувалося.

Плюс дратувало те, що багато людей приїхало на відпочинок з новачками. Це ж треба готувати людей до катання, вчити їх заходити на витяги, а то народ гальмує чергу, падає при посадці та висадці з підйомників.

Втрачаються дорогоцінні хвилини.

Та, не все так погано як здається. Масовий наплив людей було компенсовано чудовим катанням по тих спусках, які вдалося відвідати. Чорна траса №11 порадувала як ніколи.

Заїхав, людей нема й летиш донизу з хорошою швидкістю.

Автор статті: Vorobus.