22.02.2018 р. 
Від часу створення блогу Воробуса минуло вже фактично 9 років. Погодьтеся, це достатньо таки великий термін.
Досі не можу збагнути як вдалося протягом цих усіх років фактично день у день робити, сподіваюся цікаві, дописи. Так, можливо зараз я пишу не так часто як це робив колись, але на те є відповідні причини.
Автор вже не молодий і протягом дня має велику кількість справ, які треба вирішити.
Відповідно, у кінці дня не завжди маю час щоб оновити ресурс, який ви зараз читаєте. Тим не менше, ніхто не збирається закидати блог й дописи будуть з’являтися й на далі. А для тих, хто вирішив завести собі блог або запустити сайт чи Інтернет-магазин – раджу ознайомитись із послугами веб-майстерні зі створення та просування сайтів у Львові – ось лінк: https://pbb.lviv.ua/.
Нижче ж висловлю думку, а чому зникають блоги?
1. Нові можливості для дописів.
Якщо робити порівняння з далеким 2009, то зараз люди стали ще більш лінивими, ніж вони були колись. Щоб написати у блог треба його створити, заплатити за хостинг, залогінитися, створити допис, його опублікувати й так далі.
На заміну блогам прийшли соціальні мережі. Для прикладу у тій же мережі фейсбук спокійно можна написати текст що вас цікавить й навіть заслужити чи не заслужити за це лайк від своїх друзів.
2. Конкуренція.
Знаю по собі, що колись про події у Львові можна було прочитати лише на декількох сайтах. Часи змінилися й цих сайтів з’явилося стільки, що блоги залишилися у стороні.
3. Інші пріоритети.
Як я вже зазначив у пункті 1. людям цікавіше поспати, випити пива, переглянути яке-небудь відео, ніж дописати у свій щоденник.
Колись з радістю читав блоги моїх колег, брав участь у блогобитвах, писав різноманітні коментарі, навіть сварився. Зараз же мало хто ще веде свій ресурс. Можливо народ думав заробити, але я вас розчарую.
Блог треба вести у першу чергу для душі, а потім вже для заробітку.
4. Ера блогів пройшла.
Що тут мається на увазі? Читачі хочуть змін, у даному випадку переглядати не пустий текст, а дивитися відео, читати нові рубрики й так далі.
Я їх розумію.
Якщо порівняти блог Воробуса з початковою версією, то у нас багато чого змінилося, у першу чергу в плані рубрик.
Тим не менше, вести ресурс цікаво у першу чергу для себе. Якщо ж тебе ще й читають – це взагалі класно. Завдяки vorobus.com багато хто мене знає як Воробус, багато речей дізнаюся коли пишу про це.
Автор статті: Vorobus.
Ера блогів не те щоб пройшла, просто вони перестали бути трендом, коли вони сприймалися як щось обов’язкове для активного користувача мережі. Багато хто їх заводив аби було. Також їх заводили багато юних е-комерсантів, намагаючись відразу монетизувати. Природно що з часом ті кому нема чого сказати закинули блоги, а юні е-комерсанти зрозуміли, що для того щоб заробляти мало просто займатися копіпастом втуляючи в нього рекламу. Насправді ж блог є певним способом самоаналізу для його автора, і певним довідником в який записується оброблена інформація, до якої можна повернутися коли потрібно щоб не пережовувати все наново. Також блог є візитною карткою в інтернеті. Якщо це наприклад професійний блог, то він краще за будь яке резюме може розповісти хто ви, чим займаєтеся, які в вас інтереси і пріоритети. На рахунок соцмереж, то поки що я не думаю що вони можуть замінити блоги, оскільки що до соцмереж є багато упереджень, комусь певна мережа подобається а хтось її терпіти не може. Хтось просто не хоче там зависати оскільки там багато речей що відволікають. Тому думаю соцмережі і блоги не є конкурентами.
Тепер всі в ютуб перейшли. Зараз знімають і подорожі, і щурів, і зеків-наркоманів, бомжів, профессійних візажистів і чого тільки нема. Роби і ти свій відеоконтент, думаю ідей в тебе багато буде. А такі текстові блоги – то вже вчорашній день.
мені відео не цікаво, його дуже багато. Мені цікаво писати про те, що мені подобається, чим живу. Хоча, влітку все можливо.
Блог треба робити нішовий. Тобто конкретно-тематичний. “Про все на світі” також можна – але, за статистикою, у них небагато переглядів.
Бачу, Воробус у гірськолижній тематиці – як риба у воді. Думаю, було б цікаво дивитися такий відео-щоденник. Там і сюжети з походів, і (обов”язково) корисні поради мандрівникам-початківцям, і навіть уроки – наприклад, як правильно вдягнути лижі, як не впасти чи впасти без травм.
Тільки про монетизацію почитати ще треба. Бо якесь заохочення теж не завадило б.
дивитись > читати