Продовжуємо серію інтерв’ю з цікавими людьми й сьогодні у мене в гостях засновник футзальної інтернет-платформи «5×5» Артем Терентьєв. Про створення продукту, співпрацю з іншими сайтами, плани на майбутнє та не лише читайте далі.

– Доброго дня, Артеме, перш за все розкажіть про співпрацю «5×5» із блогом Воробуса (Vorobus.com), за яких умов вона відбулася?

Співпраця «5х5» з Воробусом почалася з того моменту, коли я взяв інтерв’ю у Ігоря після одного з матчів чемпіонату Львова. Потім так сталося, що за обопільною домовленістю, деякі матеріали «5х5» почали з’являтись на Vorobus.com. Потім вже матеріали «5х5» поступово почали з’являтись на сайтах команд Екстра-ліги, зокрема «Урагану» та «Продексіму». Також матеріали з’являлись на сайті «Аматорський спорт України». Якщо мені не зраджує пам’ять, то перший матеріал «5х5», який був опублікований на Vorobus.com – це інтерв’ю з Тарасом Мациком. Останнім часом на блозі Воробуса з’являлись матеріали, присвячені чемпіонатам Білорусі, Італії, Іспанії та Португалії. Ясна річ, що це – футзальні чемпіонати. Приємно, що завдяки співпраці з Ігорем про «5х5» знають більше людей.

– Коли було створено інтернет-платформу і за яких умов це відбулося?

Ідея створити щось своє у мене була давно. А от більш предметно я почав до цього підходити восени, після розмови з моїм хорошим другом та колегою, колишнім головним редактором журналу «5х5» (який, до речі, видавався у Львові) Володимиром Крупчуком. Я поговорив з ним щодо того, щоб взяти у користування назву «5х5» та інтегрувати її на простори інтернету. Тобто, фактично я вважаю нинішній «5х5» послідовником того «5х5», яким керував Крупчук. Тому, я вважаю Володимира також співзасновником нинішнього журналу, адже якби він не дав “добро”, то цей проект, про який наразі йде мова, називався би інакше. А так – незважаючи на те, що у цих двох «5х5» різні формати концепції, логотипи, я вважаю нинішній «5х5» послідовником того «5х5», який був колись. Треба поважати те, що було зроблено колись. А свою діяльність «5х5» розпочав восени, під час матчів Елітного раунду Кубку УЄФА в Угорщині, де грав херсонський “Продексім”. А вже потім поступово «5х5» почав висвітлювати чемпіонат України з футзалу. За цей час журнал встиг повисвітлювати багато різних подій. Зокрема, з місця подій висвітлювались товариські матчі між збірними України та Італії у Харкові, “Фінал чотирьох” Кубку України у Запоріжжі, “Фінал чотирьох” чемпіонату України серед ВНЗ, який теж проходив у Харкові, і фінал Кубку України серед жінок, який також приймала столиця Слобожанщини. Також не можу не відзначити, що «5х5» дуже активно висвітлював Євро-2018 (кількість охоплень матеріалів на той момент це підтверджує), а також “Фінал чотирьох” останнього розіграшу Кубку УЄФА, який вже з сезону 2018/2019 р. р. буде переформатований у Лігу чемпіонів. Окрім цього, я не можу не згадати ще одного свого друга та колегу – колишнього шеф-редактора сайту Sport.ua, а нині – шеф-редактора сайту Champion.com.ua Дмитра Копія. Дмитро дуже сильно допоміг мені порадами у той час, коли «5х5» тільки почав функціонувати як інтернет-платформа у соціальній мережі “Фейсбук” (я не люблю це називати “пабліком”). Зараз, поки в українському футзалі міжсезоння, «5х5» розробляє нову концепцію подачі матеріалів. Скоріше за все, у новий сезон у нашої платформи буде свій сайт, завдяки чому українські любителі футзалу зможуть отримувати більше інформації про улюблену гру. Вже зараз у «5х5» є плани щодо висвітлення, як то кажуть, на місці поєдинку за Суперкубок України з футзалу між “Продексімом” та “Енергією”, а також матчів Основного раунду відбіркового етапу жіночого чемпіонату Європи.

– Розкажіть про тематику «5х5»?

Тематика нашої платформи (я акцентую увагу саме на цьому слові, адже журнал – це творіння Володимира Крупчука, якого я дуже поважаю) – це український та світовий футзал. Звичайно, ми робимо акцент на український футзал, але і міжнародний ми також не обходимо стороною. Тим більше, сезон в українському футзалі закінчується трохи раніше, ніж у провідних європейських чемпіонатах, тому без футзалу ми наших читачів та “фолловерів” не хочемо залишати. Ми хочемо зробити так, щоб футзал в Україні став ще більш популярним видом спорту. Одразу зауважу, що “ми” – це і «5х5» , і футзальні вболівальники з усієї України, тому що без вболівальників цей вид спорту не стане таким популярним, як цього хочеться всій українській футзальній спільноті.

– Які у вас плани на майбутнє?

Плани? Працювати на благо українського футзалу. Звичайно, це звучить трохи розмито, але під цією “розмитістю” насправді дуже багато пунктів. Це висвітлення всеукраїнських змагань (Екстра-ліга, Перша ліга, Друга ліга, чемпіонат України серед жінок, АФЛУ та інші турніри), а також вагомих футзальних подій міжнародного масштабу. Зокрема, «5х5» планує висвітлювати деякі цікаві європейські змагання, про які стане відомо трохи пізніше – поки що не хочу розкривати всі карти. Окрім того, ми розуміємо, що наразі таких ЗМІ, які б серйозно висвітлювали футзал, фактично немає. Здавалося – ще нещодавно футзал висвітлювали кілька ЗМІ: «Sport.ua», «UA-Футбол», «Перший Футбольний», «Footboоm», «ISport.ua», «Sportarena.com». Практично в кожному зі згаданих мною видань були хороші фахівці, які висвітлювали футзал: Анатолій Подвойський, Євген Потикун, Максим Сухенко. І тоді була хороша конкуренція, від якої вигравали і самі журналісти, і наш футзал, тому що він дуже широко висвітлювався. Наразі ж футзал мало де висвітлюється, тому зараз на вустах хіба що сайт «Футзал України». Але, особисто мені хочеться, щоб серед українських футзальних журналістів знову була хороша конкуренція, а для цього треба, щоб футзал знову почав широко висвітлюватись у спортивних ЗМІ. А щодо «5х5» , то я скажу так: є бажання створити дійсно гідний продукт, який би задовольнив потреби багатьох українських любителів футзалу.

Автор статті: Vorobus.