Як відомо, 15 та 17 лютого у Португалії відбудеться «Фінал чотирьох» першого офіційного чемпіонату Європи серед жінок. До четвірки команд-учасниць потрапила і національна жіноча збірна України. Кореспонденту «5х5» вдалося поспілкуватися з головним тренером нашої команди Олегом Шайтановим та дізнатись про стан справ перед відльотом до Португалії.

– Олеже Миколайовичу, що Ви можете розповісти про останній збір нашої жіночої збірної перед «Фіналом чотирьох» чемпіонату Європи?

– Зібрались ми 5 лютого у Броварах, одразу після того, як були зіграні матчі чергового туру чемпіонату України. Поки що в нас усе йде за графіком, який ми запланували. 13 лютого ми вилітаємо в Португалію.

– Чи всі здорові наразі у команді?

– Так, усі здорові, хоча є певні проблеми. Готується з нами і Дубицька, яка через відновлення після операції не брала участь у попередньому зборі та поєдинках з Італією. Повернулась до складу команди і Сагайдачна, яка не грала з італійками.

– Як справи у Титової? Наскільки вона зараз вже готова до поєдинків?

– Титова вже грала у матчах проти збірної Італії, а також у чемпіонаті України. Вона вже відновилась, і ми на неї розраховуємо, тому що Юля – капітан, і її лідерські якості нам будуть дуже потрібні.

– Враховуючи те, що через травму, отриману в другому матчі з Італією, на жаль, нашій команді не зможе допомогти Олена Цикаленко, чи планували Ви викликати ще когось з воротарів?

– Ми вирішили нікого більше не викликати та зупинитись на Сагайдачній та Митрофанській. Вони обидві поїдуть на Євро.

– Сагайдачна та Цикаленко встигли утворити дійсно хорошу воротарську бригаду – мабуть,поки що найсильнішу в історії українського жіночого футзалу. Тепер, вочевидь, вона буде 100-відсотковим першим номером на Євро?

– Якщо говорити про наших воротарів, то Митрофанська останнім часом значно додала. Однак, у Сагайдачної більше досвіду. І ми робимо ставку, перш за все, на досвід Вікторії.

– На кого більше розраховує тренерський штаб – на досвідчених футзалісток чи на справ досвіду та молодості?

– З одного боку – в нас є такі досвідчені гравці, як Титова, Форсюк, Воловенко. А з іншого – молоді дівчата на цих зборах показують себе з найкращої сторони . Тому, тут треба все ретельно зважити та остаточно вирішити, кого брати, а кого, на жаль, ні (розмова відбулась 10 лютого, за день до того, коли Олег Шайтанов вже мав визначитися зі складом, який вирушить у Португалію. – А. Т.). В принципі, з четвірками вже практично розібрались, і залишились лише деякі деталі по складу.

– Чи вдалося Вам подивитись нещодавні поєдинки нашого суперника по півфіналу Євро, збірної Португалії, проти збірної Угорщини?

– На жаль, ці два матчі не вдалося подивитись через те, що саме в цей час у нашої команди були тренування. Але результати знаємо (9:0 та 6:0 на користь Португалії. – А. Т.). Тим не менш, ми переглядали поєдинки підопічних Луїша Консейсао проти збірної Іспанії, а також ігри з Росією. Ці ігри надали нам багато інформації.

– Збірна Португалії грає у швидкий комбінаційний футзал. Чи є варіант, що позитивний результат у грі з господарками Євро ми зможемо здобути, якщо гратимемо більше у силовий футзал, через «стовпа»?

– Складність полягає у тому, що в нас немає яскраво вираженого «стовпа». Так, на цій позиції можуть зіграти Воловенко та Дударчук, але їх можна задіяти не як чистого «стовпа». На жаль, у нас практично немає таких дівчат, які могли би прикрити м’яч корпусом і достатньо довго його контролювати та створювати супернику проблеми на цій позиції. Ми будемо робити акцент на те, що в нас виходить краще.

– Хотілося б спитати ще дещо у Вас. У 2001 та 2003 роках Ви були у складі чоловічої національної збірної України дворазовим віце-чемпіоном Європи. Ту команду багато хто називає «срібною», хоча її зараз можна вважати і «золотою». Нинішній наставник чоловічої збірної Олександр Косенко робить акцент на тому, що нинішньому поколінню нашої команди треба передавати той командний дух, який тоді був у «синьо-жовтих». Чи можливо цей дух передати нинішній жіночій збірній?

– Почнемо з того, що коли наша чоловіча збірна здобувала другі місця на Євро-2001 та Євро-2003, багато хто з цих дівчат, мабуть, ще не думав, що буде грати у футзал, оскільки вони тоді були ще маленькими. А щодо того командного духу – тут є свої особливості. Все-таки, це жіноча збірна, і тут деякі речі сприймаються по-іншому. Це може бути хіба що як частина мотивації для дівчат. Тим більше, у цієї збірної теж є свій командний дух, який передається, так би мовити, «з покоління в покоління», адже ті ж самі Титова, Форсюк, Бавзенюк грали за збірну України ще десять років тому, і якби тоді був запроваджений офіційний чемпіонат Європи, то наша команда була би серед кращих (до речі, багато хто називає те покоління «золотим» в історії українського жіночого футзалу, адже саме тоді ще й Аліну Горобець визнали найкращою футзалісткою світу. – А. Т.). Так що, тут з командним духом у нас все добре.

– Ви були учасником чемпіонатів Європи в якості гравця, а тепер – берете участь у Євро в якості тренера. Які відчуття у Вас пов’язані з такими моментами?

– Тільки хороші. Далеко не кожному гравцю вдається зіграти у фінальній частині чемпіонату Європи, а тим більше – стати його призером. І про це я кажу зараз дівчатам, тому що невідомо, коли ще може у них бути такий шанс. Тому, як тренер, налаштовую їх на те, щоб вони зіграли на чемпіонаті Європи якнайкраще.

Автор статті: Terentyev.