Гордість за українських хлопців. Частина перша - Блог про Львів

Гордість за українських хлопців. Частина перша

Тереша

Якщо чесно, то у мене зараз є привід для гордості. Як я і казав учора, зараз трохи розповім про нову збірну України (U-17) з футзалу. Ця збірна, щоб ви розуміли, почала формуватись не сьогодні, а ще кілька років тому.

Коли я поїхав на початку грудня 2016 року на матчі Кубку України (U-15) у Чорноморськ, то почав писати пости про деяких гравців з команд-учасниць того турніру, на яких вже зараз треба звертати увагу. Серед них – Ростик Семенченко, Віталій Бобошко, Коля Гуйван, Сашко Дичук, Wiktor Rusyn, Дмитро Титов…

Перелік буде довгим, але про цей самий перелік я поговорю на “5х5”. Але для мене ці згадані гравці вже тоді були дуже перспективними. Дичук тоді, до речі, став найкращим бомбардиром змагань. А нагороду він отримав, коли я приїхав у Франик (навіть фотка є).

Взагалі з Дичуком пов’язані цікаві історії. По-перше – я його ще три роки тому почав називати “українським Сержао”, тому що для мене було відкриттям те, як він у своєму юному віці грав на “стовпа”. Я вже тоді його називав найкращим “стовпом” у своїй віковій категорії (гру Igor Tumtsiv я для себе відкрив трохи пізніше). І сьогодні він наочно показав, чому я його називав українським Сержао.

По-друге – сьогодні буквально від хороших людей почув історію, що фактично гра Дичука в одному з матчів чемпіонату України, де ДЮСШ (Городенка) грала проти “Іллічівця”, “поховала” надії команди з Чорноморська на хороший результат. Це не пройшло повз тренерів Академії НФК Ураган, які запросили талановитого хлопчика до себе.

Також читайте:   «Global Futsal Tournament». Україна – Франція – 4:4 + ВІДЕО

І по-третє – коли я приїхав у Франик, щоб вручити Дичуку заслужену нагороду, то поспілкувався перед матчем основної команди “Урагану” (якщо мені не зраджує пам’ять проти “Титану”) з Іван Скіцко, який тоді був головним тренером “драконів”. Розповів йому про виступ юних “ураганівців” у Чорноморську та висловив свою думку: “Іване Васильовичу, я вважаю, що у Гуйвана та першої четвірки (Роїк, Титов, Русин, Дичук) дуже хороше майбутнє, і “Урагану” треба зробити все для того, щоб зберегти їх, адже у перспективі це – основний воротар та стартова четвірка збірної”. Саме ця п’ятірка гравців зробила вагомий внесок у перемогу “Урагану” в першому чемпіонаті Юнацької Екстра-ліги. На жаль, з цієї “банди” залишились тільки Дичук та Гуйван.

Ростислав Семенченко та Віталій Бобошко мені тоді дуже сподобались, і я взяв їх собі на “олівець”. Бобошко до цього складу збірної не потрапив, але потрапив Бабілов, який не тільки став одним з провідних гравців команди, яку очолює Alexandr Kaplun – якщо хтось забув, то Бабілов грав за збірну України (U-17) на турнірі у Монтесільвано.

Далі буде…

Автор статті: Terentyev.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*