Другий товариський матч між юнацькими збірними Португалії та України очікується з таким же нетерпінням та оптимізмом, як і перший. Чому? Справа, звичайно, не тільки в тому, що перша зустріч цих команд завершилася з рахунком 2:2, тому обидва суперники будуть робити все для того, щоб визначити переможця.

Справа в іншому, і це, до речі, здебільшого стосується саме збірної України. Підопічні Віталія Одегова довели, що ця юнацька збірна України (не саме цей склад, що викликаний на матчі з Португалією, а все покоління 2002-2004 р. н., яке теоретично підпадає під виклик до збірної. – А. Т.) є дійсно конкурентоздатною, і в перспективі може серйозно «вистрілити» (нехай на мене не ображаються хлопці 2000-2001 р. н., але ж про той провал, який був у зазначеній віковій категорії, вже було неодноразово написано, тому не будемо повторюватись. – А. Т.). Так, не втримали підопічні Відалія Одегова перемогу над піренейцями, виграючи 2:0, зіграли 2:2. Але з психологічної точки зору це можна розцінювати як позитивний момент. Вчорашня гра довела, що з португальцями (навіть якщо це юнацька збірна) можна виходити та грати, і навіть вигравати. Тому, сподіваємось, що сьогодні підопічні Віталія Одегова все-таки зроблять висновки та доведуть до кінця ту справу, яку не змогли довести напередодні.

Замість анонса до другої гри хочеться трохи подумати про деякі моменти. Переглядаючи хайлайти першого поєдинку, автор цих строк звернув увагу на декілька моментів, які були помітними неозброєним оком як у португальців, так і в українців. По-перше – порадувало те, що подекуди у збірної України проходила гра з довгими пасами, «за комірець» португальцям, які були явно не готові до цього. По-друге – і це вже не зовсім позитивний момент – нереалізація нашою командою виходів віч-на-віч з голкіпером. Принаймні, один Семенченко мав два таких моменти. По-третє – не зовсім впевнена гра обох воротарів португальської збірної. Принаймні, у деяких епізодах можна було би зіграти надійніше, але вони не одразу фіксували м’яч у себе. І якби хтось з українців знаходився поруч, то можна було би спробувати зіграти на добиванні. І по-четверте – українці у другому таймі, особливо на останніх хвилинах, подекуди притискались до своїх воріт, даючи португальцям простір. Португальці, відповідно, намагались цим простором користуватись, чого не можна робити, тому що у плані роботи з м’ячем піренейці, звичайно, виглядають трохи краще, і такі ситуації дають їм привід володіти ініціативою та намагатись розтягувати оборону. Можливо, якби «синьо-жовті» на останніх хвилинах гри спробували трохи повитискати своїх візаві ближче до центру майданчику, то і не було би того прикрого автоголу від Мовчана (а він був дійсно прикрий та недоречний). Тому і результат був нічийний, а не переможний.

Підсумовуючи це, хочеться сказати, що у юнацької збірної України сьогодні дійсно є шанс вивези з Португалії перемогу. Але це може статися за умови, якщо підопічні Віталія Одегова візьмуть з першої гри все найкраще та спробують додати щось нове. Чого ми нашій команді і бажаємо.

Товариський матч № 2.
Португалія (U-17) – Україна (U-17)
8 січня 2020 року. Португалія. Віана ду Каштелу. «Павільяо Мунісіпал Жозе Натаріу» – 19.00.
Прогноз «5х5» – 2:3

Відео вчорашньої гри нижче:

Автор статті: Terentyev.