Про відсутність ігрової практики, лайтову подорож і вечірню їзду на велосипеді

Нічні катання

А за вікном дощ, падає, падає, інколи ллє. Такі вже реалії осені. Без опадів не обійтися.

Не знаю як для кого, а я таку погоду люблю. Прохолодно, є чим дихати, ще би дощ зупинявся коли цього хочу. Але, але і ще раз але. Я завжди собі кажу, що «так завжди не буде». Колись дощ змінить сонце і будемо знову сидіти на балконах або ж на природі й милуватися чудовими промінчиками сонця.

Поки що ж ховаємося від дощу по домівках, працюємо, а ввечері читаємо книги. Автор цих рядків щось останнім часом вдарився у читання. Будете сміятися, але люди почали мені говорити про те, що я набрався дуже розумних слів. Далі буде, так думаю.

Футзальна тема мене, як завжди, турбує. Цього літа виступаю за «Benteler», все ніби непогано, є всі умови аби розвиватися, але граю я мало. Реально, якщо бути відвертим, то я вже скучив за повними матчами, за зарубами, за втомою після ігор. Тому, все йде до того, що таки припиню виступати на змаганнях, а повернуся до футболів зі своїми друзями. Там, принаймні, зможу отримати задоволення від гри.

Повертаючись до теми виступів «Benteler», то вчора ми програли «Шувару», програли по всіх статтях й зараз буде дуже важко зберегти першу сходинку. Добре, що все поки що залежить від нас. Гірше, коли би все було по-іншому. Тим не менше, в останніх двох турах нам треба взяти чотири бали аби завоювати золоті нагороди.

Ще до сезонних дощів мені вдалося з’їздити в цікаву подорож. Планували сходити в гори, а
на лайтову прогулянку. Відвідали Карпатське море, скелі Урича, Стільське Городище. В цій поїздці я дійсно відпочив, адже не лазив із рюкзаком, а лише знайомився із цікавими місцями й класно виспався у наметі. У наступні тижні буде значно менше поїздок. Можливо вдасться вибратися на природу, але це тоді, коли буде бабине літо.

Є у мене ідея з’їздити в цікаве місце сусідньої області. Побачимо як це вдасться зробити. Давно туди збираюся, але все ніяк не доїду.

Грибний сезон лише розпочинається, то ж хочеться назбирати й лісових подарунків. Все, звичайно, залежить від вільного часу, але вибратися в ліс хочеться. Найважливіше аби були гриби.

Велосипеді покатульки теж поки що не припиняю. Нещодавно класно покатався ввечері. Ви знаєте є у цьому свій колорит. Їдеш вночі майже безлюдними вулицями, кругом все освітлюється, інколи я навіть заїжджав у «лякливі» місця, але це все пригоди. Тепер знаю як доїхати за 20 хвилин з центру на Топольну. І це без велосипедних доріжок на Липинського та Чорновола.

Ось такі думки зараз у Воробуса.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*