Знаю, можливо зараз ця тема буде не актуально, адже надворі діло йде до зими, але все ж спробую повністю розкрити тему.

Отже, якщо ви коли-небудь їздили в подорожі, то, мабуть, у вас і були у них приколи. Люди ж не можуть сидіти на місці, а намагаються пожартувати один над одним. Як правильно це зробити або точніше, що ж вигадати таке, аби ніхто не образився?

Спробую дати кілька підказок.

Отже, найпоширеніший метод – запхати у рюкзак каміння.

Одразу ж попереджаю, робити це треба в межах розумного. Інколи у нас подібне проходило, а ось у багатьох випадках люди ловили нас на цій пакості. Треба не переборщити із вагою. Для прикладу, коли у 2009 році ми сховали кусок каміння в рюкзаку п. Андрія, то він його віз аж до Львова. А ось із Павлом такі вибрики не пройшли.

Щось таке, як із камінням можна придумати із алкоголем. Є методи, коли людям замість одного виду напитків підсували інший або ж доливали в один напій інший. У даному випадку також треба бути акуратним. Бували випадки, коли люди після такого напивалися так, що їх потім шукали. Надворі зараз не так тепло аби жартувати з таким.

Зашити штани.

Пригадую поїхали ми компанією на Чорногірський хребет. Був з нами один хлопець з дівчиною. Такий вже він був пафосний, що ми після вечері зашили йому одну зі штанин. Весело як було, коли він прокинувся наступного ранку й поспішав збирати речі в похід. Але, щоб це зробити треба добре підготуватися: взяти нитки, підловити людину, коли вона залишить штани і, власне, зіграти комедію, коли вже зробите пакость.

Намети і прикол біля входу в нього.

Як варіант, підстерегти людину коли вона ляже спати і вже вночі підкласти що-небудь під намет. Це може бути як коров’яче г…, так і просто інші предмети.

До речі, пригадую ми ще вночі крали намети. Якщо людина – досвідчений турист, то вона свій намет обов’язково закріпить, а якщо ж ні, то його легко вкрасти разом із ним. Прийшли бандою, акуратно підняли і занесли в інше місце. Сміху то було наступного дня.

Яким би прикол чи жарт не був, варто пам’ятати, що все має бути у розумних межах. Бували у нас і жорсткіші приколи, але про них якось згодом. Зараз не розповім, бо мене можуть за це прибити. Хахахаха.

Автор статті: Vorobus.