Надворі знову сніг, температура повітря опустилася до «+3» градусів, холодно й, як каже моя подружаня, цитую: «погода – лежати в ліжку й тебе обнімати цілий день». Цікаво вона так каже. Обійматися будемо потім, а зараз трохи про інше.
Нарешті автор блогу зібрався з думками й може видати у світ черговий пост із назвою «Як це бути у віці 34 роки».
Отже, що змінилося від часу, коли я був 33-тирічний? А фактично, якщо бути відвертим, нічого. Вік Христа я зумів пережити, а це вже найголовніше.
– Не одружився;
Так, були думки покінчити з холостяцьким життям, але правду кажуть, що якщо ти не зробив це 10 років тому, то вже зараз звик до буденності, до відсутності обов’язків і близько не хочеш сім’ї. Хоча, з іншого боку сім’я – це добре, треба продовжувати рід і так далі. Побачимо що подарує мені 2021.
– Став більш врівноваженішим;
Чим старшим ти стаєш, тим більше додається людині розуму. В 34 я вже багато чого прогнозую наперед, стараюся ставитися до всіх з розумінням, особливо це стосується дівчат. Хоча, й свої умови їм також треба диктувати, бо можуть вилізти на голову.
– Став лінивим;
Буквально вчора вертався з побачення й вирішив не їхати вже традиційно на таксі, а скористався послугами громадського транспорту. І що ви думаєте, я з центру додому йшов не звичні 20-ть, а 50-ть хвилин, по дорозі сідав на лавочку аби перепочити. Курча ляга, що ж це таке зі мною відбувається? А де Ігор Воробус, який фактично не спав, а бігав по горах із рюкзаком по 15 кілограм? Старість – не радість.
– Хочеш змінити своє життя;
Якщо ти ще до 30-ти так, сяк опускаєш все, то в 34-и хочеться стабільної роботи, стабільного відпочинку, стабільної турботи. Знаю, зараз я повертаюся до пункту №1, коли я не хочу одружуватися, але то вже таке, як вийде.
– Хочеться нових подорожей;
Але, тут варто уточнити, що мається на увазі подорожей з комфортом аби я не спав на землі з вовками, а був у нормальній хаті, де є гарячий душ, де можна виспатися. Ну, і звичайно, є місця, які би хотів побачити, для прикладу Париж. Кажуть там не так класно як здається на перший погляд, але все ж хочу туди поїхати й все.
Із роками ти розумієш, що день народження – це вже не свято. Я став на рік старшим. Так як було колись вже не буде й це дуже й дуже лякає.
Автор статті: Vorobus.
Гадаю усім кому за 30 варто ставити собі ціль щоб у 40 було приємніше дивитися на себе в дзеркало ніж було у 20.