У Львові знову нічні сирени. У довоєнні часи єдина асоціація з цим словосполученням у мене – отруйні квіти з мультика «Зоотрополіс». Сьогодні, на жаль, реальність геть інша. Загроза удару з повітря зберігалася протягом приблизно 3 годин. І страшно навіть не через очікування ймовірного вибуху, а через усвідомлення того, що вже починаєш звикати до цього моторошного звуку. Скільки ще? Стільки, скільки буде потрібно, щоб знищити погань, яка залізла на нашу землю!

Сьогодні виходили, щоб купити воду на розлив. Водоканал, звісно, запевняє, що вода з-під крану придатна для пиття і абсолютно безпечна. Та інтуїція мені підказує, що все ж таки не варто. Найближчий водяний автомат стоїть в міні-маркеті «Близенько». Поки чоловік набирав воду, я роздивлялась полиці. І тут… Консерви-и-и-и-и! Привезли! І ще й які! «Аквамаринівська» кілька в томаті!!! ??? Думаєте, я так зраділа тій рибі і можливості її з’їсти? Ні. Я навіть її не купила. Я мало не підстрибувала через те, що це консерви з Одеси! Якщо вони тут, значить одеський завод працює. Якщо одеський завод працює, значить там все не зовсім жахливо. Ура!

Стосовно роботи. Сьогодні почала вивчати нову для себе професію. Перекваліфіковуюся на оператора call-центру. Ідеальне поєднання дистанційної роботи, офіційного працевлаштування і допомоги людям. Мої окремі запити Небесна Канцелярія виконує дуже швидко, тому мої найщиріші подяки її невтомним працівникам ? Мабуть, якогось святого десь там, нагорі, я добряче дістала своїми нескінченними теревенями по телефону, і він вирішив направити весь цей словесний потік у корисне русло.
Вже пізно ввечері дізналася ще одну жахливу новину, крім того, що сталося у Маріуполі (гади скинули величезну бомбу на драмтеатр, у сховищі якого перебували сотні людей). Рашисти забрали у невідомому напрямку херсонського громадського діяча, активіста Максима Негрова. Особисто я його не знала, але кілька разів спілкувалася з ним у коментарях під його постами. Дуже сподіваюся, що він знайдеться живим та неушкодженим.

З позитивного – потужний розгром нашими ЗСУ рашистських гелікоптерів у Чорнобаївці. Втретє ?
А що можуть цивільні громадяни? Підтримувати наших військових та волонтерів і вірити у перемогу над російсько-фашистськими загарбниками. Іншої України у нас немає. Тому об’єднуймось і працюймо на перемогу Добра над Злом і Світла над Темрявою. Пам’ятайте, що дії кожного з нас увійдуть в історію. Звісно, героями стануть не всі, та цього від усіх і не вимагається. Звісно, про кожного не напишуть у книжках та підручниках.

Найголовніше – щоб потім, коли все закінчиться, не було соромно дивитися в очі рідним, друзям і знайомим. Тому шануймося! З нами Бог і ЗСУ! Не підведімо їх ? Слава Україні!