Війна. Підсумки 18 березня 2022

Війна

Сирена, що сповіщає про повітряну тривогу, – як будильник-сюрприз. Ніколи не знаєш, коли спрацює. Цього разу це сталося о 6 ранку. Крім уже знайомого гудіння, ми не чули нічого, а от мешканцям іншого району міста пощастило менше – їм довелося чути й вибухи. Саме так, сьогодні “прилетіло” і до Львова. Кілька ракет потрапило в авіаремонтний завод. Здається, рашисти остаточно шизанулися. Хоча ні, не здається.

Оцінивши ситуацію, Польща почала тестувати у себе сирени. Непогана ідея. Думаю, зараз кожна держава у терміновому порядку прискіпливо перевіряє власні збройні сили. Не хочу здатися песимістом, але все виглядає так, що Третя світова не за горами, а там і до Кінця світу недалеко (якщо дійде до взаємних ядерних ударів). Мабуть, це можна зупинити – до точки неповернення ми ще не дійшли. Правда, уявлення не маю, як (насправді маю, але навряд чи це хтось в РФ зробить). І все ж таки сподіваюся, що є люди, які знають і вже діють у цьому напрямку.

Сьогодні закінчився мій 3-денний курс навчання. Маю два вихідних для самопідготовки та повторення вивченого. У понеділок – міні-екзамен, за результатами якого будуть давати допуск до роботи на лінії. Спіймала себе на думці, що вивчати щось нове і працювати зовсім в іншій сфері дуже цікаво для мене. Світ змінюється – і ти змінюєшся разом з ним. Головне, щоб ці зміни були корисними і давали можливість розвиватися у різних напрямках, а не застрягати в чомусь одному.

Також читайте:   Чи важко стати хорошим журналістом?

Вчора пакувала тривожну сумку. Маленьку. Таку дозволено провозити як ручну поклажу в літаках. Стоїш, дивишся і не знаєш, що складати. Розумієш, що місця вистачить лише на найнеобхідніше. Важливі документи, якісь пластівці швидкого приготування, кілька цукерок, пляшка води, засоби гігієни, ліки, вервичка (придбана колись у поїзді Львів-Херсон) і синя книжечка (Новий Завіт). Хай ця сумка ніколи не знадобиться.

Експерти з різних країн дають різні прогнози. Я не вмію робити такі розрахунки і не знаю, кому з них зараз можна стовідсотково довіряти, тому буду просто вірити у нашу армію, у наших захисників і волонтерів, у Божий захист українського народу і в перемогу України над російсько-фашистськими загарбниками. А сильна віра, як відомо, творить дива.

Слава Україні! Героям слава!

Автор статті: Arwenita.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*