Війна в Україні. Підсумки 6 квітня

Війна в Україні. Щоденник

Короткий робочий день. Здала зміну на роботі – прийняла зміну побутову. Кажуть, що відпочинок – це чергування різних видів праці. Не впевнена, що це так, бо повноцінним відпочинком для мене є читання хорошої книжки чи перегляд цікавого фільму/мультфільму.

На жаль, на це зараз немає часу. Та й їжа сама себе не приготує. Тільки під час повітряних тривог беру з собою в коридор книжку “Як не стати овочем: Інструкція з виживання в інфопросторі” (чудовий посібник з інфогігієни).

Щодня передивляюсь новини. Деякі з них викликають непереборне бажання вбивати будь-якого власника паспорта РФ. Незважаючи на вік, стать і ставлення до *уйловсько-диктаторського режиму. Щоб помститись за кожного невинно вбитого нашого громадянина. За кожну розстріляну дитину. За кожну зґвалтовану дівчинку. За кожну закатовану беззбройну мирну людину.

В такі моменти балансуєш на тонкій грані між Людиною і Звіром. Тільки не втратити б людську подобу і не перетворитись на істоту, осліплену бажанням помсти, яка понад усе жадає ворожої крові і не бачить жодної іншої мети в житті. Не стати такою ж, як z-фашисти.

На щастя, є й інші новини. Наприклад, про хлопчика з Волині, учня 4 класу, який облаштував власний блокпост для захисту рідного міста. Це ж який високий рівень самосвідомості! Батьки можуть пишатися сином.

Також читайте:   "Поки всі сплять". Пам'яті Юрія Руфа (відео)

Зараз кожен українець в різний спосіб працює на перемогу. Хтось воює, хтось лікує, хтось продовжує навчати, хтось підтримує економіку, відкриваючи магазини та заклади з надання послуг, хтось активно волонтерить, допомагаючи тим, хто найбільше потребує. Якщо дитина хоче допомогти Україні, найкраще, що вона може сьогодні зробити, як на мене, – це старанно вчитися, щоб стати гідним професіоналом і таким чином розвивати свою сферу діяльності у державі. Після війни нам будуть потрібні всі-всі-всі. Думаю, непотрібних професій точно не буде. Робота усім знайдеться.

А поки що можна мріяти. Про якнайшвидше звільнення Херсона від рашистсько-фашистських загарбників. Про покупку велосипеда і гвинтівки (якщо дадуть дозвіл на останню). Про приїзд племінників з сестрою в гості на відпочинок. І вірити. В Божий захист та потужну силу наших ЗСУ. В нашу Перемогу. І наближати її. Хто як може: зброєю, молитвою, працею, допомогою.

Слава Україні! – Героям Слаава!

Автор статті: Arwenita.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*