Те, що автор блогу захоплюється не лише горами, лижами, футзалом, а й велосипедним спортом відомо давно. За досить таки тривалий період часу вдалося саме на двоколісному побувати у багатьох цікавих місцях.

Вирішив не зупинятися на досягнутому й почав шукати ще щось цікавеньке. Блукав просторами інтернету й таки натрапив на чудовий маршрут Олександра Дудніка. Хто цей пан? – спитаєте ви.

П. Олександр – головний спеціаліст управління туризму та курортів Львівської ОВА та розробник веломаршруту «Карта України». Саме завдяки ньому можна за менше чим пів дня проїхатися Львовом у межах актуальної карти нашої Незалежної країни.

Довго збирався, планував цю поїздку, але то погода, то відсутність компанії, то ще якісь чинники заважали це зробити. І ось нарешті минулого тижня у товаристві п. Андрія таки вдалося від початку і до кінця проїхати бажаний маршрут.

Перші враження:

– не так це все просто як здається на перший погляд. Ніби 25-ть кілометрів – це просто, адже фактичного кожного дня я проїжджаю не менше 15-ти, але чомусь у цей день було важко. Чому так? Напевно тому, що не завжди на треку є оптимальні дороги для їзди велосипедом, де-не-де доводилося карапкатися з «другом» вгору та й деякі області доводилося об’їжджати через закриття того чи іншого парку у зв’язку військовим станом;

– без зупинок їхати маршрутом не цікаво. Саме завдяки велошляху Дудніка вдалося побачити нові, цікаві для нас місця. Як приклад, новий сквер на вулиці Пасічній. Там настільки затишно, що компанія велосипедистів вирішила заїхати сюди на морозиво;

– інколи ми питалися людей як проїхати тією чи іншою вулицею. Коли наші співрозмовники дізнавалися з якою ціллю ми подорожуємо, то дивувалися що невже такий маршрут дійсно існує;

– нам вдавалося нарешті знову побувати в Донецькій області, відвідати АР Крим. Нехай хоч і віртуально, але вдалося;

– втома наприкінці дня. Логічно, що ми втомилися, адже на все про все нам пішло близько шести годин. Можна було би й впоратися за 4,5 – 5, але ж так не цікаво кудись поспішати. Хочеться дійсно пізнати нові місця;

– не знаю як мій напарник Андрій, але я загорівся бажанням проїхати ще раз територією України, але вже у форматі 70-ти кілометрів. Це буде значно важче, але можливо. Трохи потренуюся й якщо все буде гаразд, то вже наступного літа втілю в життя ці плани.

А поки що маршрут Дудніка рекомендую.

Якщо вам потрібно трек маршруту, то можете звернутися до мене у приватні повідомлення, я з радістю вам його надам.

Спорт – сила! Бережімо себе!

Автор статті: Vorobus.