Від Pink Floyd до осінніх акварелей: історії, що стали віршами

Ось і вийшов ще один альманах, у якому опубліковані кілька моїх віршів. У альманасі “Осінні акварелі” є мої вірші, які були написані з 2017 по 2024 роки.

“Осінь” – це мала би бути пісня. Але далі першого куплету вона не пішла, тому трансформувалась у вірш. Варто сказати, що до 2017 року “осінніх” віршів у мене було мало. Був один, написаний у 2004 році на першому курсі інституту під час пари з сучасної української мови (наша викладачка Євгенія Миколаївна Весела не дасть збрехати – вона давала нам творче завдання написати або вірш, або есей про осінь. – А. Т.).

“Незнайомі” – це типовий пізній “Pink Floyd”. Чому? Бо саме в той час, восени 2024 року, я вперше почув пісню “Between Two Points”, яку співає донька Девіда Гілмора – Романі. І ця пісня надихнула мене на цей вірш. До речі, це був перший вірш, написаний під впливом саме цієї пісні. Але не останній.
“Лист” – це переробка мого ж вірша, який колись був написаний російською мовою у Горлівці (якщо мені пам’ять не зраджує – на четвертому курсі інституту. – А. Т.). А вже україномовна версія цього вірша з’явилась у Києві. Мені чомусь пригадались деякі рядки з того вірша, і я спробував написати його нову версію.

“Я додам до друзів Осінь” – це типовий “осінній” вірш. Тоді у мене був підходящий настрій. До того ж, завершувалось моє короткострокове перебування у Києві – далі мій шлях був прокладений до Одеси. Мабуть, у такий час, коли на серці сумно, кожен з нас хоче додати до друзів Осінь, чи не так?

“Час минув” – і знову згадуємо “Pink Floyd”. У цього культового гурту є пісня “Time”, яка увійшла до альбому “The Dark Side Of The Moon”. І там є така строчка: “The time is gone, the song is over”. Власне кажучи, це і стало поштовхом до написання цього вірша. Це одна з моїх рефлексій на творчість одного з моїх найбільш улюблених гуртів.

“Вона замовила собі любов” – я вже нещодавно писав, що на цей вірш мене надихнула Лариса Трояновська. Перебуваючи в казармі в Одесі, я іноді спілкувався з Ларисою у Месенджері, і якось згадав улюблену п’єсу “Замовляю любов”. І, звісно, ці спогади надихнули мене на присвяту Ларисі та улюбленій п’єсі.

“Холодно” – це ще один вірш, який колись був написаний російською мовою, але потім я дам йому нове життя українською. Тут назва каже сама за себе: іноді стає холодно, коли поруч нема спорідненої душі.

“Рано чи пізно” – це один з тих перших віршів, де з’являється та сама “флойдівська” стіна, яка потім з’являтиметься частіше. Тільки у “Pink Floyd” (зокрема, і у роджера вотерса) ця стіна має трохи інше значення, ніж у мене. Але той стан Стіни насправді рано чи пізно мав з’явитись, і ось його час настав. І цей стан триває досі.

Автор статті: Terentyev.