Євро-2012 триває. Вчора ваш автор вирішив стати рядовим вболівальником, який не має квитка на футбол, але спортивну подію таки хоче дивитися.

А куди йти дивитися футбол у такому разі? Правильно, у фан-зону, яка кілька днів тому почала функціонувати у нашому місті.

Про те, яке враження справила на мене фан-зона, що там цікавого, які ціни та багато іншого читайте далі.

Розпочну свою розповідь із того, що подобається мені у цьому чемпіонаті те, що ще жодного разу не бачив сутичок між фанати різних команд. Навпаки, люди спілкуються, обнімаються, фотографуються, п’ють 1517 тощо. Можливо часи бійок між фанами минули? Поживемо, побачимо як буде далі.

Тепер про саму фан-зону. Вона у Львові знаходиться на проспекті Свободи. Потрапити у неї можна лише через спеціальний вхід, а їх є по декілька з різних боків вулиці. На вході стоїть міліція, яка перевіряє чи не несете із собою лишнього, а саме вибухівки чи алкогольних напоїв.

Я би не сказав, що вже аж так сильно обшукують, швидше сказати як хто натрапить. От для прикладу перед початком Євро-2012 багато говорилося що не можна брати із собою всередину фотоапарати, парасолі. Нічого подібного, Воробус мав парасолю і спокійно пройшов.

На території фан-зони розташовано багато палаток, де можна купити сувеніри чемпіонату, пиво, сфотографуватися із красивими дівчатами (ну там одна і була, ойойойойой) і звісно що подивитися футбол на великому екрані.

Ціни на сувенірну продукцію і харчування звісно що завищені, але що маємо, те маємо. Зокрема футболка з символікою чемпіонату коштує близько 200 гривень, пиво – 15 гривень за 0, 5 л. Тим не менше, люди купляють це все.

Атмосфера, яка панує у фан-зоні? Оооооооо так, це треба бачити. Цілий час грає музика, люди танцюють, спілкуються між собою, хто лежить собі на травичці, хто співає свої пісні, а ось коли вже йде сама гра, то люди кричать і підтримують то одну, то іншу команду.

Українців також є багато, зокрема ваш автор з якимись молодиками заспівали пісню «Червона рута». Файно було. 🙂

Наприклад вчора на грі Німеччина – Португалія більше було німецьких вболівальників. Тому, коли перші атакували, то здіймався такий гул, що сусіда збоку не було чути.

От би ще у фан-зоні придумали сидіння, то взагалі було би супер, а то стоїш і з часом ноги починають боліти.

До речі, моніторів для перегляду матчів є два. Один – біля оперного театру, другий – біля пам’ятника Тарасові Шевченку.

Одним словом, свято футболу триває….

А ви вже були у фан-зоні? До речі, в понеділок грає збірна Україна, чує моє серце, що буде весело. Треба перемагати…

Автор статті: Vorobus.