Випускники шкіл 2013 року активно готуються до вступу у виші. Щоб бути студентом у нашій державі потрібно успішно пройти тестування в Українському центрі оцінювання якості освіти. Програми зовнішнього незалежного оцінювання є на офіційному сайті УЦОЯО.

У пресі досить часто з’являються повідомлення про зміни в програмі з предмету „Історія України”. Журналісти абсолютно правильно ганьблять міністра Табачника за виключення з програми таких історичних персоналій як С. Бандера і Р. Шухевич. Це дійсно правда. І як би не ставилися громадяни до цих діячів, вони є частиною нашої історії і вивчати їх потрібно.

Але не тільки в Бандері і Шухевичові справа. Програма ЗНО з історії України концептуально переписана в антиукраїнському напрямку. Ніби й залишено близько 95 % об’єктивного з історії, але зміни, що внесені, хитро (що на перший погляд незамітно) ідеологізують окремі визначальні періоди української минувшини в напрямку проросійськості та інтегрування в історію чужої для нас кремлівської історіософської ідеології.

Спробую довести це, порівнявши програму 2012 і 2013 років:

• Коли йдеться про ХІХ століття раніше було таке формулювання окремих процесів: характеризувати „національний рух на українських землях у складі Російської імперії, національну політику Росії, основні погляди та напрямки діяльності громадівців. Визначати наслідки промислового перевороту, здобутки національного руху в українських землях у складі Російської імперії.” Тепер замість цього: характеризувати „національний рух у Наддніпрянській Україні. Визначати наслідки промислового перевороту”.
• Початок ХХ століття раніше характеризувався: „…причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр., напрями діяльності й здобутки діячів національного руху на українських землях у складі Російської імперії.” У новій програмі замість цього: „Визначати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Наддніпрянської України”. З цього ж періоду вилучено персоналію одного із засновників українського націоналізму самостійника М. Міхновського і замінено на українського підприємця М. Терещенка.
• Для вивчення Першої світової війни 1914-1917 рр. та української революції 1917-1921 рр. Вже не потрібно знати про „Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині” та „Другу радянсько-українську війну”. Крім того, діяча українського національного руху К. Левицького замінено на царського генерала О. Брусилова.
• У міжвоєнному періоді діячів українського національно-визвольного руху Д. Вітовського та Ю. Тютюнника замінили комуністичні лідери Г. П׳ятаков, М. Щорс, Ю. Коцюбинський.

Це далеко не усі історичні збочення від влади. Дурість ситуації полягає ще й у тому, що діючий шкільний підручник з історії України за 10-й клас закінчується 1921 роком, а підручник за 11-й клас починається 1939 роком. Тобто шкільна книжка не подає періоду сталінських репресій, колективізації, геноциду, зародження і діяльності Організації Українських Націоналістів і багато іншого. Тобто нашої української історії.

Це справді біда. Кризу інтелектуального падіння українців створює партія регіонів. Її рупором є міністр Табачник, який має історичну освіту і прекрасно усвідомлює своє місце і роль із знищення української нації.

Питання в тому, де наші доморощені „патріоти”-політики, де голос інтелектуалів від історії – академіків, професорів; людей, яких ми вважаємо моральними авторитетами?! Недобре це все…

P.S. За будь-яких обставин ми знаємо свою історію і усвідомлюємо, хто наші вороги. І вони нас бояться. Слава Україні! Смерть ворогам!