Доброго дня, мене називають – Razan і сьогодні ми поговоримо на таку тему як – гроші.

Гроші в 21 столітті відіграють дуже важливу роль в житті людини. Але чому ж так? Добре, коли гроші потрібні для якоїсь мети, мрії. А що, коли гроші є, рахунки в банку тріскаються від того, що грошей забагато, хтось скаже – “грошей багато не буває” – буває
а мрії, бажання, цілі у людини нема?

Що таке гроші? Начебто така проста річ, і, на перший погляд, є багато інших речей які важливіші цих папірців. Але немає.

Життя, народитися на світ? – Гроші. Здоров’я – Гроші. Любов? – Гроші. (Багато хто може не погодитися.) Смерть? І тут теж гроші!

Навіщо вчитися, отримувати якесь виховання, освіту.

Коли якщо у тебе на рахунку один нуль, то і ти ніхто при всіх твоїх якостях.

А коли у тебе шість нулів, тоді ти крутий, можеш бути тупим ідіотом, без можливості додавати 10 +10 за секунду, і розрізняти циліндр від конуса – по фіг. Головне є гроші!

Дивлюся я іноді телевізор, так, буває, дуже рідко, коли обідаю або чекаю коли бабуся доварить цей самий обід.

Чую неодноразово, як люди звертаються “потрібно 25000 євро, на операцію, терміново, у Німеччині, в Ізраїлі, в тій же Італії.”

Ті, хто допомагають, дійсно люди заслуговують похвали, поваги, це велика справа. І неважливо скільки він дав, 10к, або 10 гривень.

Але мене завжди цікавило питання: Що ці лікарі роблять такого з людиною, що ця операція коштує 25к євро?!?!?!?!

Може я тупий, і не розумію чогось?

Наведу приклад на собі.

У свій час, я звертався в Ізраїльську клініку по Нейрохірургії, у відповідь я отримав повідомлення з текстом:

Привіт, Назарій.

Ми маємо справу з дуже рідкісним захворюванням, яке доводитися в однієї людини на 100000.

Тільки обстеження буде коштувати кілька тисяч доларів.

А сама операція на спину, 75к євро.

Що ви там будете зі мною робити за такі гроші?

Ви що, з золота штир мені поставите, або що?

Ніколи не розумію ці захмарні цифри, ніколи.

При тому, що мені сказали: Шанси на успішну операцію – 50% на50%, ти не боїшся? Ти готовий?

А чого боятися? Смерті і чергової порції витрачених грошей? 😉

Самі ж лікарі ламають, а потім, за круглі суми обіцяють все виправити. Ось, уже 19 років як виправляють і все ніяк …

Потім влада, держава. Яка не дивиться навіть на таких людей як інваліди.

Гаразд би ще я сам в цьому був винен.

Напився, обкурився, вийшов на вулицю потрапив під машину, або пішов стрибнув з даху будинку.

Але це ж ваша вина, лікарська.

Коляски нема, ціна коляски – 3к доларів. Це пізд…ц. інших слів я не знаходжу.
Пенсію, розмір якої становить 100 американських доларів, при ціні за Хліб в долар і ту не виплачують.

Дороги не пристосовані під коляски, а подекуди і дороги нема 😉
Роботи, для таких людей в країні теж нема.

Елементарні марки клеїти на конверти, так як є в інших державах – і цього немає.

Загалом, потрібно вчитися жити без грошей, і з тим, що в тебе є, бо інших перспектив і надій в Україні в найближчі років 20 не передбачається 😉

Автор статті: Razan.