Як відомо, вчора ваш автор ходив із друзями в Шевченківський гай. Окрім того що ми добре посиділи, поспівали і поїли пасочки я ще й надивився на дуже багато цікавих речей, а саме як розважається сучасна молодь.

Чи то я старомодний, чи то зараз така молодь, але як так вони розважалися це треба було бачити.

Гра – «КОДИ». Вперше про неї чую. Суть гри досить проста – вибирається із натовпу дівчина та хлопець, вони стають у спаринг і мають один одного звалити на землю і поцілувати. Хто першим це зробить, той виграє.

Сміх та й годі. Я ще такої дикості не бачив. Як може хлопець і дівчина змагатися? Хлопець сильніший, в нього тіло міцніше, так можна і ребер недорахуватися, плюс люди всі брудні, нема де переодягнутися і так далі.

Йдемо далі. Гра – «Стрибни на друга». Це взагалі цирк. Ці ж дівчата і хлопці стають в рядок у позі рака, інша людина розганяється і стрибає комусь на плечі. На кого стрибне, той програє. Щось мені так здається що якщо нормально стрибнути, то можна точно щось переламати.

Не розумію суті цих ігор, як в таке можна бавитися. В наші молоді роки ми грали у війни, пекаря, хоч карти на роздягання і так далі.

Про бухання я взагалі мовчу, молодь спивається і то так серйозно. Питаю одного хлопчину скільки йому років що він так п’є. На що чую відповідь – 15-ть. Це просто таки жах. Мовчу звісно що хто їм цей алкоголь продає, але наслідки можуть бути різними.

Ну, для них це модно. Я не кажу що я такий вже аж противник алкогольних напоїв, сам інколи можу випити, але ж не напиватися в зюзю.

А одна дівчинка, яка сиділа приблизно у 10-ти метрах від нас так і зробила, вона так напилася що її ледве відкачали. Словами це не передати як її друзі заворушилися, як вона зіпсувала парк своєю блювотою і так далі. А те як її тато потім бив по писку можна робити фільм жахів.

Але, з морально-етичних норм цього знімати на відео не захотілося. Просто реально треба думати головою, а не пити все підряд і в такому віці.

Кажуть мені що треба завжди у поганих речах шукати позитив, тому так і зроблю. Не вся молодь така погана. За сусіднім деревом сиділа компанія досить молодих людей, які мають не більше 18-ти років.

Дівчата, хлопці, всі у вишивках, аж приємно дивитися. Один із них мав гітару, заграв пару пісень і навіть Воробус заспівав свою улюблену – «Мельника дочку».

Колись та молодь зрозуміє, що проси…ти своє таке молоде життя незрозумілими вчинками – це негоже, але коли то до них дійде буде вже пізно.

Автор статті: Vorobus.