Сьогодні у Львові відбулася безпрецедентна подія до якої Воробус вперше долучився за весь час свого нетривалого життя. У місті Лева люди почали формувати живий ланцюг, який мав з’єднати нашу країну з ЄС.

Не важко здогадатися, що це треба зробити до самого кордону нашої неньки України з Польщею.

За задумом організаторів це мало відбуватися від Києва (столиці нашої країни) і аж до кордону із Польщею (міста Шегині).

Ваш автор попри надмірну свою зайнятість звісно що не міг пропустити такого і близько 11 години приїхав у центр міста Лева для того щоб також долучитися до цієї події.

Приємно було побачити, що подібний вчинок, зробило дуже багато людей.

Як все проходило?

Отже, біля пам’ятника Тарасові Шевченку координатори дійства оголошували куди ще треба людей, де вони мають йти, люди бралися за руки і розсувалися по вулиці, а в центрі, до слова, ланцюг проходив від Оперного Театру, по проспекті Свободи (біля готелю «Гранд Готель»), по вулиці Дорошенка, Словацького і далі до церкви Юра й так далі.

Багато читав що ланцюг мала формувати молодь, студенти, але це явно було не так. Приємно було бачити багато старших людей, які йшли вулицею у своїх справах і бачачи ланцюг просто брали і долучалися до нього.

Зокрема, бабуся, яка з ледь помітними слізьми на очах дякувала за те, що ми піднялись, що не сидимо і не миримось із тим що відбувається.

Бачив Воробус і читачів нашого блогу, зокрема як не згадати пана Zarsa, який одразу ж впізнав вашого покірного автора. Він теж прийшов утворити ланцюг.

В очікуванні з’єднання ланцюга людям не приходилося скучати, адже постійно лунали різні гасла на підтримку євроінтеграції, а згодом у рух пішли й українські пісні. Все-таки, Україна – співоча нація і цим треба гордитися.

«Вже вечір вечоріє», «Червона Рута», «Там під львівським замком» тощо… Саме ці пісні лунали із вуст українців.

Бувало правда, що ланцюг розривався, але координатори одразу ж допомагали людям заповнити цю прогалину і правильно їх організувати.

Що цікаво ця подія проходила досить таки мирно, ніхто не зупиняв рух і на цьому не один раз наголошували координатори.

Водії ж транспортних засобів лише сигналили на підтримку ланцюга….

Близько 12 години 30 хвилин люди всі взялися за руки і почали виконувати національний гімн України. «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…. Ще нам браття українці…» лунало з вуст сотні людей.

Опісля з’єднання ланцюга спілкувався за допомогою телефонного ланцюга із різними знайомими, то розповідали свої історії про ланцюг. А він був і на Богдана Хмельницького і на Липинського, і на Городоцькій, і на Сихові….

України таки буде в Європі….

Слава Україні!!! – Героям Слава!!!

Автор статті: Vorobus.