Щось Воробус засвяткувався, що навіть після свят тривалий час не пише в блог. В приватних повідомленнях мені люди почали писати запитання на кшталт «Ігор, ти там живий? Чому нема нових постів від тебе?».

Так от, відповідаю, живий, правда трохи набрав вагу. Тому, не будемо гаяти часу, а переходимо одразу ж до діла.

Часу в мене є зараз багато, тому, відповідно і публікацій буде багато.

Розпочнемо із міста Львова, а саме із його добробуту.

Щоб там не казали, а завжди приємно коли у місті бачиш щось новеньке. От буквально вчора вашому автору довелося пройтися вулицею Банківською. Чим цікава ця вулиця, що на ній заходиться багато банків.

Ну, сама назва за неї все говорить. Банківська досить таки вузька і часто з вулиці Коперника і до вулиці Дорошенка можна спостерігати велику кількість пробок.

А ще на цій вулиці розташований досить таки цікавий будинок і площадка. Коли їх побачив на сучасному етапі, то досить таки здивувався.

Що тут не так? Так от, відповідаю, колись ще кілька років тому назад на цьому місці стояв кіоск в якому продавали сигарети, позаду стояли смітники. Здається нічого екстраординарного в цьому нема.

Але, таки було. Справа у тому, що коли повз це місце проходив, то думав що ти не в центрі міста Львова, а десь на сміттєзвалищі.

Люд активно сюди ходив в туалет, бомжів було стільки що деколи особи протилежної статі боялися проходити цією вулицею.

Як не дай закурити, то дай сірники, то дай сигарету. А ще сюди місцевим мешканцям треба було час від часу виносити сміття. І от впусти дівчину щоб на неї напала шайка бомжів?

Та, часи змінюються і так звані «гадюшники» теж з часом зникають.

Йдеш зараз вулицею Банківською. Перше що бачиш так це те, що кіоску нема. Тому ср…ти і пісяти вже нема за що ходити.

Смітники є, але вони гарно облаштовані.

Ну, і найголовніше, це стіни будинків. А на них зображено велику кількість героїв мультфільмів. Так дивишся на це все і навіть на мить забуваєш за проблеми, які є у нашому житті і все більше хочеться поринути в дитинство де нас нічого не обходило, ми собі бавилися, ходили в школу….

Єдиний хто зіпсував мені картину про будинок – був місцевий двірник, який виглядав так страшно, що мені дивно як таких можуть приймати на роботу в комунальні підприємства.

Одним словом, вулиця Банківська запам’яталася….

Таких реставрацій би побільше.

Автор статті: Vorobus.