Інколи коли дивлюся на те, як поводять себе люди в тій чи іншій ситуації розумію, що в нас в країні далеко не все так добре як здається. Зміни мають бути й починати їх треба робити перш за все із себе.

Багато наших людей не знають елементарних правил поведінки у тому ж таки громадському транспорті. Головне щоб тобі добре було, а що робить інший – це вже нікого не цікавить.

Розповім про два таких випадки, які мені нещодавно довелося побачити у наших улюблених маршрутках.

Останнім часом стараюся на роботу більше ходити пішки чим їздити, але не завжди це мені вдається. Часто довго сплю й іншого виходу нема як сідати на громадський транспорт у мене нема.

Сідаю якось я в салон маршрутки, вона така стара, народу достатньо. Ок, оплатив за проїзд, пройшов по салону та й їду собі слухаючи музику.

Аж раптом на одній із зупинок бачу як пасажири у маршрутці починають між собою сваритися. Знімаю навушники з вух й починаю слухати що відбувається.

А виявляється, на тій же згадуваній вище зупинці в салон маршрутки зайшла жіночка з маленькою дитиною, почала просити щоб їй хтось звільнив місце, а ніхто з пасажирів що сиділи на її прохання реагувати навіть і думав.

Можливо сиділи також люди, які хворі чи не можуть стояти? Якраз навпаки, були люди різного віку, які просто забили вставати.

І лише після сварки, слів водія місце таки звільнили для жіночки з дитиною.

Не знаю як там хто, а в людини має бути в голові запрограмовано, що коли заходить жінка з дитиною і ще й маленькою, то одразу ж треба вставати.

Виходить цих людей простим правилам етикету ніхто не вчив.

Випадок №2. Їду на футбольне тренування у маршрутці №18, знову стою собі та й слухаю музику, під’їздимо до зупинки, бачу що в салон маршрутки сідає чоловік на милицях. Та ок, сідає, то сідає.

Маршрутка починає рухатися, а чоловіку навіть ніхто й не думає звільнити місце. Це ж треба бути яким вже дном (вибачте за слово) щоб хоча б людині яка не може пересуватися не дати місце.

В цьому випадку навіть Воробус почав лаятися з людьми. Оуууу, чули б ви що я почув у свою сторону. Мені навіть одна пані погрожувати почала.

Далі цитую: «Якщо ти такий розумний, то візьми людина на милицях таксі, а я заплатила чотири гривні й буду сидіти».

Після цих слів зрозумів, що з людьми у нас дуже погано. З такими точно країни не збудуєш.

Моя вам порада, люди, не ганьбіться такими діями й хоча б жінкам з дітьми та інвалідам місце звільняйте, бо сьогодні ти здоровий, а завтра може бут все по-іншому.

Автор статті: Vorobus.