10.03.2017 р. 
Вечір п’ятниці, Ігор Воробус прийшов додому, сів за комп’ютер й у черговій публікації спробую поділитися черговими думками з нашими читачами.
Довгих вступів робити не буду, а напишу зразу що цього разу розповім про сам блог, а точніше для чого я його взагалі веду.
Можливо би цю тему не зачіпав якби не одна особа, яка мені вдень сказала, цитую: «Воробус, ти би може завершував з тією писаниною, тобі що нема чим зайнятися?».
Як ви думаєте як я зреагував? Можливо колись би ще злився, пробував щось пояснювати, але не зараз. Особливо проблеми зі здоров’ям на початку року мене суттєво змінили.
Стараюся не нервуватися, а навпаки жартувати. Так от, розмову з дівчиною завершив словами, що нехай ввечері зайде на сайт і спробує на своє запитання отримати вичерпну відповідь.
Отож, для чого я веду блог і чи це мені не набридло? Якщо чесно, так зразу й не зумів згадати, коли ж його завів. І аж тоді, коли глянув в архів зумів згадати, що сталося це у далекому 2009 році.
Цього року як не крути, а вже буде 8 років. Термін що не кажіть.
Та, менше з тим.
Веду ресурс не заради кількості публікацій, а щоб людям було цікаво. У першу чергу хочу щоб читачі отримували оперативну інформацію, а не так що написав про яку-небудь подію за тиждень.
Можливо краще було би знімати відео й викладати їх на ресурс. Знову ж таки треба мати відповідні апаратуру, багато вільного часу. З останнім компонентом є проблеми.
От наступають вихідні, здається можна відпочити, але це явно не стосується Воробіка. Навпаки, в ці дні буває багато роботи й різноманітних подій.
Але, все рівно перші зрушення в цьому плані є. Хоча б короткі, та відео знімаю й викладаю на власний акаунт.
Крокуємо далі. Блог – це хороший піар як людини. З тобою рахуються, знають, пам’ятають, кажуть щоб допоміг зробити ту чи іншу справу.
Блог – це знайомство з великою кількістю друзів. Навіть уявити собі не міг колись, що буду дружити з маловідомими людьми з Інтернету з якими можна порадитися чи просто поспілкуватися.
От якщо хтось каже, що в цьому світі нема роботи, то дуже й дуже помиляється. Її знайти дуже просто, головне мати до цього бажання.
Ти пишеш про щось, кажеш що вмієш робити ту чи іншу річ й за тебе пам’ятають, а інколи й просять у чомусь допомогти.
Ось чому, дорогенька, веду даний ресурс.
Автор статті: Vorobus.
Люби, те що робиш, роби, те що любиш – твори далі.
Дякую за блог і створення унікальної спільноти
Ігор а чому не написав зокрема що на блозі окрім всього ти й заробляеш грощі? Навіщо цього соромитись? Цілком вагома причина 🙂 А питання навіщо ти ведеш блог могла задати тільки обмежена і тупа людина, що не бачить далі свого носу, певно для таких людей життя зводиться до формули, даруйте “їсти, срати, спати”, а все що виходить за рамки їх вузького розуміння (зокрема введення блогу) – якась незрозуміла фігня.
На ~ 1000 візитах на день багато не заробиш
Це так, хоча звісно і не тільки трафіком може заробляти блог… А повертаючись до трафіку, якби Ігор писав не що бачу то пишу, а наприклад статті заточені під різні пошукові запити по складеному семантичному ядру, трафіку могло би бути в рази більше і заробітків з блогу теж (а дурних питань навіщо блог ведеш відповідно менше)). Але то вже все в руках Ігоря, як захоче збільшити трафік то збільшить (ну або не збільшить як далі буде сидіти на дупі рівно).
я пишу про те, що мені цікаво, а не для грошей і заради запитів
Можливо краще було би знімати відео й викладати їх на ресурс. (С)
тут ти повністтю правий.
звичайні блоги поступово втрачають популярність як не крути.
з часом прийдеться або “сушити весла” або усе таки обзаводитись камерою)
публіці потрібні ідеї
Справді ютуб канал Воробуса міг би бути не поганим додатком до блогу Воробуса 🙂
У Воробуса є ютуб – канал) просто про нього мало хто знає)